Королева виноградників. Рано достигаючий сорт з дуже великими гронами та великими ягодами золотисто-янтарного кольору, за що його іноді називають Янтарний. Зустрічається на невеликих площах у Закарпатті, в Одеській г;і Херсонській областях.

  Достигає майже одночасно з Шасла. Тривалість періоду від початку розпускання бруньок до достигання винограду в обох сортів приблизно однакова — близько 125 днів (Одеса). Вибірковий збір в Одесі провадять наприкінці серпня, у Закарпатті (м. Берегове) у другій-третій декаді серпня. Особливістю винограду сорту Королева виноградників є повільне нагромадження цукру.

  Ріст кущів дуже сильний. Лоза дозріває добре. Сорт високоврожайний— 150—170 ц/га. Осипання зав’язі та горошіння ягід при доброму догляді звичайно невеликі.

  Сорт чутливіший до мільдью, ніж інші європейські сорти. Уражується оїдіумом. У дощову погоду, а також у низьких місцях при буйному рості лози спостерігається значне загнивання ягід. Враховуючи біологічні особливості сорту, рекомендується відводити для нього ділянки на південних, південно-західних і західних схилах, садити в рядах на відстані 1,5—1,75 м, прищеплювати на сильнорослих підщепах — Ріпарія глуар, Берландієрі Х Ріпарія 5ББ і 8Б (уникати підщепи Ріпарія Х Рупестріс 3309). При підв'язуванні пагонів треба забезпечувати краще їх провітрювання й освітлювання. Щоб не стало сильного горошіння, перевантажувати кущі не слід. Стрілки відрізати на 8— 9 вічок. Особливо старанно провадити боротьбу з мільдью. Урожай слід збирати в 2—3 строки. Треба уважно стежити за достигаючим врожаєм, щоб не допустити втрат, бо не тільки через дощі, а й при великих росах за кілька днів чимала частина врожаю може загинути.

  У виробничих умовах на зрошуваних землях сорт садити не рекомендується.

  Виноград використовують тільки свіжим через його цінні якості: гарний зовнішній вигляд, дуже великі ягоди з щільним м’ясистим м’якушем, їстівну, досить тонку шкірку, малу кількість насіння в ягоді, приємний смак з тонким ароматом, близьким до мускатного. Виноград добре переносить тривале перевезення.

  Королева виноградників заслуговує на широке вирощування в південній і середній смугах Української РСР. Для північних районів цей сорт не рекомендується, бо він дуже повільно достигає і погано нагромаджує цукор. Тут культура цього сорту можлива лише в умовах особливо захищеного теплого місцеположення.

  Чауш. Крупноплідний білий сорт раннього достигання. В Українській РСР найбільш поширений в Криму, зустрічається в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Сорт характеризується досить коротким періодом від розпускання бруньок до достигання ягід (близько 125 днів). Достигає в Одесі наприкінці серпня — на початку вересня, у Криму — наприкінці серпня. Кущі сильнорослі. Лоза дозріває добре.

  Урожайність Чаушу висока, але непостійна і залежить від умов запилення, бо його квітки функціонально жіночі. Обпильниками рекомендуються сорти Португізер, Сенсо, Ліньян, які слід висаджувати в насадженнях Чаушу через ряд основного сорту. У Криму з метою запилення висаджують технічний сорт Сапераві. Дуже добрі результати дає запилення сорту пилком підщепних сортів. Виноград має кращі якості при вирощуванні на піщаних грунтах (Нижньодніпровські і Шабські піски").

  Порівняно з іншими сортами він сильніше уражується мільдью та пошкоджується морозами.

  Чауш використовують як столовий сорт переважно для місцевого споживання. У нього гарні великі грона з крупними ягодами, зеленувато-білого кольору. М’якуш соковитий, приємний на смак, із специфічним присмаком.

  Шасла (біла, рожева, мускатна). З усіх різновидностей найбільш поширена Шасла біла. Це високоякісний врожайний сорт, широко відомий в усіх виноградарських районах і найбільше поширений серед сортів, плоди яких споживаються свіжими. В УРСР займає перше місце в столовому сортименті і зустрічається всюди; особливо поширений в Криму, Одеській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Вінницькій, Закарпатській, Сталінській і Дніпропетровській областях.

  Сорт Шасла — раннього достигання. Тривалість періоду від початку розпускання бруньок до збирання врожаю — близько 125 днів (Одеса). В Криму Шасла достигає в середині серпня, у Закарпатті — у другій половині серпня, у Києві — 10—15 вересня, у Сталіно — перед першим вересня.

  Ріст кущів середній. Пагони дозрівають дуже добро (на півдні УРСР 90—95% приросту). Урожайність ІІІасла білої дуже висока і стала: у виробничих умовах нерідко бувають врожаї по 90-95 ц/га. Недоліком Шасла є підвищена чутливість до мільдью і слабкий ріст кущів в кореневласних насадженнях в умовах недостатнього зволоження.

  Крім Шасла білої, велике поширення має різновидність з рожевими ягодами ІІІасла рожева. Вона трохи поступається Шасла біліїї, бо ягоди її легко розтріскуються і сильно загнивають. Відзначається високою врожайністю. Не так часто зустрічається Шасла мускатна -один з кращих столових сортів з чудовим мускатним присмаком, проте менш врожайний в порівнянні з іншими різновидностями Шасла.

  Для збирання сталих високих урожаїв цих сортів рекомендується прищеплювати Шасла на підщепах Ріпарія глуар, Pіпарія X Рупестріс 101—14, Солоніс X Ріпарія 1616; виділяти для садіння в південних районах пологі схили або рівні місця (плато). Кущі в ряду розміщувати на відстані 1,5 м. При підрізуванні залишати стрілки середньої довжини (7—8 вічок), збільшуючи їх число для забезпечення навантаження, що відповідає силі росту куща. ’

  Шасла можна успішно культивувати на зрошуваних землях.

  Усі різновидності Шасла належать до столових сортів, проте у використанні вони є універсальними. З сортів Шасла роблять задовільної якості столові і кріплені вина, а також добрі соки.

  Шасла цілком відповідає вимогам, які ставляться до винограду, споживаного свіжим. Красива, приємна на смак ягода добре поїдається і високо оцінюється споживачем. Шасла заслужено користується славою «лікувального» винограду. Особливістю винограду Шасла є його здатність довго зберігатись (до приморозків) на кущах без втрати якості. Сорт добре витримує довге зберігання й далеке транспортування.

  Шасла біла, рожева та мускатна заслуговують найбільшого поширення; їх можна вирощувати на всій території УРСР.

  Матяш Янош — дуже врожайний високоякісний мускатний сорт з червоними ягодами; дістав поширення й оцінку лише в післявоєнні роки. Рекомендується для масового поширення. Відомий під назвами Матяш, Мускат Матяш.

  Площі його невеликі. Зустрічається в Закарпатській, Одеській та Херсонській областях. Тривалість періоду від розпускання бруньок до достигання врожаю приблизно 130 —135 днів (Одеса). Сорт достигає на 7—-8 днів пізніше від Шасла; в Одесі та у Закарпатті (Берегове) наприкінці першої або в другій декаді вересня.

  Урожайність сорту висока 110-120 ц/га Недоліком сорту є горошіиня, що часто спостерігається, яке виникає через погане скидання ковпачків під час. цвітіння (клейстогамія). Застосування додаткового запилення, зокрема, пилком підщеп, дає великий ефект (за дослідами УНДІВВ збільшує середню вагу грона на 30%).

  Ріст кущів середній. Дозрівання лози добре. Матяш Янош більш, ніж інші сорти, чутливий до мільдью і зимових морозів. Його бруньки в суворі зими дуже пошкоджуються. Проте на врожайності це не позначається, бо його заміщаючі бруньки визначаються високою плодоносністю.

  У зв’язку з біологічними особливостями сорту рекомендуються такі агрозаходи: для прищеплювання користуватись підщепами — Ріпарія глуар, Ріпарія X Рупестріс 101 —14, Берландієрі Х  Ріпарія 8Б и  5ББ. Сорт Матяш Янош не слід садити на пісках, бо виноград тут родить низької якості (з досвіду садіння цього сорту на Щабських пісках). Кущі висаджувати на відстані в ряду 1,25—1,5 м. Систематично удобрювати, особливо органічними добривами, бо кущі сорту Матяш Янош через свій порівняно невеликий зріст і надзвичайно високу плодоносність пагонів дуже швидко виснажуються. Рекомендується обов’язково провадити додаткове запилення. Треба пильно стежити, щоб кущі не були переобтяжені врожаєм; на переобтяжених кущах ягоди погано (нерівномірно) забарвлюються, надмірно горошать, стають водянистими й неприємними на смак. Плодові пагони треба підрізати коротко (на 6—7 вічок).

  Матяш Янош — цінний столовий сорт. За формою грона та його будовою Матяш Янош близький до Шасла. Красивий зовнішній вигляд, хрусткий м’якуш, їстівна шкірка, висока цукристість, сильний мускатний аромат звичайно високо оцінюються споживачами. Грона сорту Матяш Янош довгий час можуть лишатись без пошкоджень на кущах і досить добре переносять тривале зберігання.

  Сорт заслуговує на велике поширення в середній і південній смузі УРСР, особливо в приміських зонах.