Аліготе. Високоврожайний сорт, один з найкращих в Українській РСР для виготовлення білих столових вин. Зосереджений, в основному в Одеській, Кримській та Херсонській областях.

  Період від розпускання бруньок до технічної стиглості дорівнює приблизно 135 дням (Одеса). Збирають урожай для приготування білих столових вин в Ізмаїлі у першій декаді вересня, в Одесі — на початку другої декади вересня, у Вінницькій області — у другій і третій декадах вересня.

  Кущі середньої сили росту. Дозрівання лози добре.

  Дуже уражується мільдью, особливо суцвіття. У великій мірі пошкоджується двовилітньою листокруткою та павутинним кліщиком. У вогку осінь виноград легко загнивав. Урожайність сорту висока і стала — у середньому 70—80 ц/га; одержано врожаї сорту близько 200 ц/га. До грунтових умов сорт невибагливий. Великі високоякісні врожаї дає на рівнинних ділянках з родючим і вологим грунтом. Чутливий до посухи. Придатний для культури на зрошуваних землях. Відстані між кущами в ряду рекомендуються від 1,25 до 1,5 м.

  Аліготе — типовий технічний сорт, що використовується як на високоякісні білі столові вина, так і на шампанські та коньячні виноматеріали. З цього сорту в Українській РСР роблять марочне столове вино під назвою «Перлина степу». Воно має гарне соломисто-золотисте забарвлення з зеленуватим відтінком, сортовий аромат, свіжість; з видержкою поліпшується. Сорт перспективний в усій зоні виноробства Української РСР.

  Каберне-Совіньйон. Один з найкращих сортів для виготовлення червоних столових вин з своєрідним (пасльоновим) присмаком. В УРСР поширений у Кримській, Одеській, Херсонській та Миколаївській областях.

  Каберно-Совіньйон достигає пізно. На Південному березі Криму на початку жовтня, в Одесі — наприкінці першої половини жовтня. Ріст кущів вищий за середній, дозрівання лози дуже добро.

  Уражуються оїдіумом, менше — мільдью. Дуже пошкоджується виноградним кліщиком.

  Ягоди на кущах майже зовсім не гниють. Сорт відзначає­ься порівняно підвищеною стійкістю проти філоксери та морозів.

  Осипання зав’язі і горошіння ягід значні, що нерідко позначається на врожаї. Урожайність сорту в середньому — 60— 70 ц/га.

  Краще місце для сорту — підвищені південні та південно- західні схили. У низьких місцях на родючих вологих грунтах якість вин, вироблюваних з цього сорту, значно гіршає. Рекомендовані підщепи Ріпарія Х Рупестріс 101 —14, 3309, Ріпарія глуар Дуже добрі наслідки дає додаткове запилення.

  Виноград використовують для приготування марочних сухих вин (Каберне Лівадія, Оксамит України), які мають гарне гранатове забарвлення, тонкий і ніжний смак, добре зберігаються. Годиться також для високоякісних десертних і міцних вин. Використовується як матеріал для приготування білих і червоних шампанських вин.

  Каберне-Совіньйон — найбільш перспективний з усіх сортів для червоних вин, поширених в УРСР.

  Липовина (Гарс Левелю). Високоякісний урожайний сорт з білими ягодами, використовується на десертні вина. Поширенийї в Криму (звичайно в суміші з сортом Фурмінт), у Закарпатті, зустрічається в Одеській області.

  Сорт порівняно пізнього достигання. Тривалість періоду від розпускання бруньок до збирання врожаю — близько 165 днів (Одеса). Достигає на півдні УРСР у першій декаді жовтня, а в Закарпатті — у другій половині жовтня. Кущі досить сильні, лози дозрівають добре.

  Сильно уражується оїдіумом та мільдью і дуже сильно — павутинним кліщиком. При підвищеній вологості ягоди легко загнивають. Недолік сорту — осипання зав’язі та горошіння ягід. Кращі результати Липовина дає на теплих, добре освітлюваних схилах. Урожайність добра — 80—90 ц/га. В районах, що добре забезпечені теплом, сорт відзначається високим нагромадженням цукру, в окремі роки в Закарпатті до 29%, у Криму — до 30 %

  З Липовини у Криму і в Закарпатті звичайно приготовляють високоякісне десертне вино типу токайського.

  Липовина — перспективний сорт у районах, де виробляють десертні вина.

  Мускат білий. Прекрасний мускатний сорт для приготування високоякісних десертних вин. Відомий також під назвою Мускат фронтиньянський, Мускат Люнель.

  Найбільш поширений в Кримській та Одеській областях, зустрічається в Закарпатті, Миколаївській та Херсонській областях.

  Тривалість періоду від розпускання бруньок до достигання винограду близько 140 днів (Одеса). Збір його в Одесі звичайно затримують для підвищення цукристості винограду до кінця вересня — початку жовтня. На Південному березі Криму виноград достигає в середині вересня, нагромаджуючи 25% цукру. В окремі роки виноград сорту Мускат білий тут має 40% цукру.

  Ріст кущів середній, достигання лози добре. Уражується оїдіумом, сірою гниллю і павутинним кліщиком. Чутливий до посухи. Урожайність середня — 60- 70 ц/га. Має поганий афінітет (спорідненість) з існуючими підщепами. Треба старанно стежити, щоб прищеплені саджанці не розвивали коріння на прищепі (своєчасно проводити катаровку в шкілці і молодому винограднику).

  Виноград використовують для вироблення високоякісних десертних солодких вин з тонким характерним мускатним ароматом. Мускати Південного берега Криму, що їх випускають під марками «Лівадія», «Магарач», «Массандра», «Гурзуф» і «Кастель», найкращі в світі. Сорт використовують також для купажу при виготовленні шампанських виноматеріалів.

  Мускат былий заслуговує найбільшого поширення в усіх районах, де виробляють десертні вина, а також у південних районах шампанського виробництва.

  Піно. В Українській РСР (Кримська, Херсонська, Одеська області) поширені три відміни сорту Піно: Піно білий (Пінс блан), Піно чорний (Піно фран) і Піно сірий (Піно грі). Відрізняються вони забарвленням ягід і господарсько-технологічними особливостями.

  Піно чорний — цінний шампанський сорт, використовується також для приготування високоякісних червоних столових вин., З Піно сірого роблять прекрасні десертні вина. Піно білий використовують для одержання столових вин та шампанського виноматеріалу. Ріст кущів середній і нижчий від середнього. Лоза дозріває добре.

  Достигання раннє. Виноград для шампанських виноматеріалів збирають на півдні УРСР в першій декаді вересня. Збір Піно сірого для десертних вин затримують з метою нагромадження цукру, кількість якого в Криму досягає 30%. Як і всі технічні сорти, призначені для десертних вин, Піно сірий слід вирощувати на схилах, які добре освітлюються та обігріваються. Відстані при садінні в ряду рекомендуються не менше 1,25 м. Кращі підщепи; — Ріпарія X Рупестріс 101 —14 і Ріпарія глуар. Обрізування пагонів помірне. Урожайність у всіх Піно середня.. Найурожайніший з них Піно білий.

  Усі ці сорти заслуговують великого поширення, особливо Піно чорний (у районах виробництва шампанських виноматеріа-лів) і Піно сірий (у районах десертного виноробства).

  Рислінг. Один з найкращих на Україні білоягідних технічних сортів винограду. Дає прекрасні білі столові вина.

  В Українській РСР Рислінг поширений переважно в Кримській, Херсонській та Одеській областях.

  Сорт середній щодо достигання. Період від розпускання бруньок до технічної зрілості становить близько 145 днів (Одеса). Рислінг характеризується пізнішим, ніж інші сорти, розпусканням бруньок.

  Потрібних кондицій для вироблення білих столових вин в Криму та Одесі цей сорт досягає в другій половині вересня.

  Кущі досить сильнорослі; дозрівання нагонів добре (90— 95%). Щороку у сорту спостерігається в більшій чи меншій мірі обсипання зав’язі та горошіння ягід, у зв’язку з чим для Рислінга особливо потрібне додаткове запилення. Для видалення кущів, у яких ягоди дуже обсипаються та горошать, в насадженнях цього сорту особливо необхідно провадити масову селекцію.

  Уражується мільдью, оїдіумом, павутинним і виноградним (фітоптус) кліщиками. Відзначається порівняно підвищеною морозостійкістю та посухостійкістю.

  Урожайність середня — 60—70 ц/га.

  Для одержання високих, сталих доброякісних урожаїв сорту Рислінг слід відводити невеликі схили або порівняно рівні місцяі При щепленні рекомендується використовувати підщепи Ріпарія X Рупестріс 101—14, 3309 і Ріпарія глуар. Відстані в ряду при садінні 1,5 м. Треба вирошувати великі кущі з сильними пагонами, здовжено підрізувати стрілки і давати підвищенне навантаження кущу гронами в зв’язку з їх малим розіром.

  З Рислінгу звичайно виробляють білі столові вина високої якості. Вони відзначаються ароматністю, гармонійністю смаку та свіжістю. Марочне вино з сорту Рислінг називають «Наддніпрянське».

  Рислінг дуже перспективний сорт, який заслуговує великого поширення в усіх виноробних районах Української РСР.

  В Закарпатськії, а також в Одеській областях поширений сорт Р и с л і н г італійський, що не має нічого спільного з звичайним Рислінгом, який називають іноді рейнським.

  Рислінг італійський характеризується високою врожайністю. Кущі середньої сили росту. Дозрівання лози добре. Сорт дуже пошкоджується павутинним кліщиком. Осипання зав’язі та горошіння ягід не спостерігається.

  Рислінг італійський — типовий технічний сорт. В Закарпатській області з винограду цього сорту роблять марочне столове вино під назвою «Берегівське». Сорт заслуговує поширення в Закарпатті й широкого виробничого випробування в усіх виноробних районах УРСР.

  Ркацителі. Місцевий грузинський сорт, який останнім часом значно поширився в Українській РСР, особливо в Одеській і Миколаївській областях. Дає високоякісні білі столові вина.

  Достигання порівняно пізнє. Період від розпускання бруньок до технічної стиглості в Одесі становить 155 днів. Для виготовлення столового вина урожай тут збирають у третій декаді вересня. Ріст кущів вищий від середнього, лоза дозріває добре.

  Ркацителі відзначається відносно підвищеною стійкістю проти філоксери, порівняно менше чутливий до мільдью, дуже ушкоджується павутинним кліщиком.

  Виходячи з біологічних особливостей сорту з метою одержання високих врожаїв рекомендується: виділяти для Ркацитєлі ділянки, що добре обігріваються та освітлюються, з багатим і вологим грунтом, краще там, де є можливість зрошування; систематично вносити добрива; старанно зберігати вічка від загибелі в зимовий час, добре вкриваючи кущі; підрізувати пагони на 10—14 вічок; давати кущам підвищене навантаження вічками, видаляючи значну частину безплідних пагонів при обламуванні. В умовах УРСР Ркацителі дає ароматні, свіжі, повні столові вина. Виноград характеризується високою цукристістю (на півдні УРСР в окремі роки до 25%) і високою (9—12 г/л) кислотністю.

  Сорт перспективний у південних районах Української РСР.

  Сапераві. Цінний грузинський сорт з чорними ягодами й трохи забарвленим соком, широко використовується для приготування червоних столових, міцних і десертних вин. В УРСР поширений переважно в Криму, в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях.

  Сорт досить пізній. Період від розпускання бруньок до технічної стиглості дорівнює в Одесі в середньому 160 дням. Виноград цього сорту тут збирають по змозі пізніше, найчастіше у другій декаді жовтня. У степовій частині Криму його збирають в останніх числах вересня або на початку жовтня.

  Ріст кущів середній, лоза дозріває добре. Сапераві порівняно стійкий проти посухи, дуже пошкоджується філоксерою, не переносить підвищеного вмісту в грунті вапна. Урожайність висока і стала — до 100 і більше центнерів з гектара.

  Відзначаючись високою плодоносністю, Сапераві потребує багатих і достатньо вологих грунтів, на яких він дає добрі високоякісні врожаї.

  Нові насадження сорту слід розміщати на ділянках з підвищеним рельєфом, вибираючи теплі, добре освітлювані схили. Сапераві слід широко культивувати в південних районах України на зрошуваних землях. Як підщепи використовувати Ріпарія X Рупестріс 101—14 і 3309. Садити в рядах на відстані 1,5 м від куща. Підрізування на 8—9 вічок.

  Ягоди сорту Сапераві відзначаються високою кислотністю при значному нагромадженні цукру. Основне використання сорту — вироблення червоних столових, десертних і міцних вин.

  Сапераві перспективний сорт, який заслуговує великого поширення в південних виноробних районах УРСР.

  Семільйон. Білий винний сорт, широко використовується для споживання ягід у свіжому вигляді. Поширений у Кримській області (там відомий ще під назвою Сотерн); зустрічається в невеликій кількості в Закарпатській, Одеській та Вінницькій областях.

  Семільйон є сорт середнього періоду достигання. Тривалість періоду від розпускання бруньок до технічної стиглості дорівнює 135—140 дням (Одеса). Ріст кущів середній. Лоза дозріває добре. Урожайність сорту середня (60—80 ц/га). Семільйон порівняно менше пошкоджується мільдью, але ягоди дуже терплять від гнилі. Чутливий до оїдіуму.

  На Південному березі Криму Семільйон дає марочні вина типу Портвейн, у придністровських районах Вінницької області — високоякісні столові вина. Придатний для вироблення напівсоладких вин високої якості. Виноград нагромаджує багато цукру при помірній кислотності.

  Сорт перспективний, особливо в районах спеціалізації в напрямі виробництва десертних вин,

  Серексія. Урожайний молдавський сорт, який використовують для вироблення доброякісних червоних і десертних вин. Відомий під назвою «Растрьопа», Papa нягра (Чорний рідкий).

  В УРСР найбільш поширений в Одеській і Херсонській областях, зустрічається також у Миколаївській та Вінницькій.

  Серексія належить до порівняно пізно достигаючих сортів. Період від розпускання бруньок до технічної зрілості становить приблизно 155 днів. В Одесі достигає наприкінці вересня.

  Кущі сильнорослі. Лоза дозріває добре. Відносно стійкий проти філоксери. Менше, ніж інші європейські сорти, уражується мільдью. Дуже терпить від оїдіума. Осипання зав’язі невелике, горошіння — теж, але в окремі роки вони знижують врожай. Урожайність висока — понад 100 ц/га.

  Сорт невибагливий до умов зростання, добре вдається на різних грунтах, різко виділяється силою росту та врожайністю у кореневласних насадженнях на піщаних грунтах Придніпров’я і Шабського піщаного масиву.

  Враховуючи сильний ріст кущів, треба садити їх на відстані у ряду 1,75 м. Зважаючи на порівняно низький процент плодових пагонів, при обрізуванні слід залишати підвищене навантаження кущів вічками, видаляючи зайві безплідні пагони при обламуванні. Обрізувати пагони по змозі здовжено (на 10—12 і більше вічок).

  З Серексії виробляють в основному ординарні червоні столові вина, які здебільшого використовують в купажах з іншими червоними винами. Останнім часом на Україні з Серексії виробляють, застосовуючи особливу технологію, доброякісні десертні вина. Використовують Серексію і на коньячні спирти. В умовах теплого місцеположення сорт досить добре нагромаджує цукор, зберігаючи високу кислотність.

  В виноградних насадженнях УРСР зустрічається різновидність Серексії, що має назву Копчак. Останній відзначається більш раннім достиганням, ніж Серексія. Вина з Копчака (столові і десертні) значно кращі. Виноград має приємний смак і може бути використаний у свіжому вигляді. Враховуючи високі господарчо-біологічні властивості сорту Копчак, слід замінити Серексію цим сортом.

  Трамінер рожевий. Прекрасний сорт, який дає високоякісні білі столові й десертні вина, а також шампанські виноматеріали.

  В УРСР поширений у Закарпатті, зустрічається в Одеській і Вінницькій областях.

  Сорт раннього достигання. Тривалість періоду від розпускання бруньок до збору врожаю — 130—160 днів залежно від призначення винограду. На півдні УРСР виноград збирають на початку вересня (на шампанські виноматеріали) або на початку жовтня (для виготовлення десертного вина).

  Ріст кущів середній. Лоза дозріває добре. Урожайність середня. Траміиер — вологолюбний сорт, який дуже терпить від посухи.

  Для нього рекомендуються підщепи Ріпарія X Рупестріс 101 —14, Ріпарія глуар, а в Закарпатті 8Б і 5ББ. Відстані при садінні кущів у ряду — 1,25 м. Обрізування помірно середнє.

  В УРСР Трамінер використовують для вироблення марочного столового вина «Променисте», а також високоякісного десертного вина.

  Сорт відзначається дуже високим цукронагромадженням. На півдні УРСР цукристість досягає 25% при кислотності 5,5— 6 г/л; у Закарпатті часто бувають роки, коли вміст цукру досягає 26—27 г/л.

  Сорт перспективний в усіх виноробних районах УРСР, особливо в зонах спеціалізації в напрямі виробництва десертних вин.

  Фетяска. Один з дуже ранніх технічних сортів винограду, що дає добрі білі столові вина.

  У Закарпатській області сорт називають Леанка, в інших областях — Фетяска біла, Фетяска альба. В УРСР поширений в Закарпатті, зустрічається в Одеській і Херсонській областях.

  Тривалість періоду від розпускання бруньок до достигання винограду — 125—130 днів. В Одесі достигає до початку вересня, у Закарпатті — на початку другої половини вересня (м. Ужгород) і на початку вересня (с. Середнє).

  Кущі середньої сили росту. Лоза дозріває дуже добре. Сорт урожайний, невибагливий до умов зростання. Добре росте в різноманітних умовах при щепленні на різних підщепах. Відстань між кущами в ряду рекомендується 1,25—1,5 м; підрізування середнє. Дуже терпить від павутинного кліщика, менше, ніж інші сорти, від мільдью.

  З винограду сорту Фетяска виробляють добрі білі столові вина. У Закарпатті з сорту виробляють марочне столове вино, яке називається «Ужгородське».

  Фетяска — перспективний сорт для всіх виноробних районів УРСР, особливо для північних.

  Фурмінт. Урожайний сорт з високим цукронагромадженням, дає білі високоякісні вина. У Криму має назву Токай і поширений в суміші з Липовиною (Гаре Левелю). Насадження сорту є в Закарпатті та Одеській області.

  Сорт досить пізній. Період від розпускання бруньок до достигання (в Одесі) дорівнює приблизно 165 дням. Тут Фурмінт збирають у першій декаді жовтня. У Закарпатті — збір наприкінці вересня (Мужієве) і в другій декаді жовтня (Ужгород). Кущі сильнорослі. Лоза дозріває добре. Великим недоліком є сильне осипання зав’язей та горошіння ягід, що відбивається на врожаї. Чутливий до мільдью. У вогку осінь ягоди легко загнивають. Дуже пошкоджується павутинним кліщиком.

  Урожайність середня. Виноград відзначається високою цукристістю. При пізньому збиранні в Криму і Закарпатті має до 30% цукру і вище. В теплу суху осінь виноград заізюмлюється на кущах.

  Виноград використовують для приготування в купажі з Липовиною високоякісних десертних вин типу Токай. Сорт перспективний для зон виробництва десертних вин.

  Шардоне. Один з найцінніших білих сортів для одержання шампанських виноматеріалів, а також для вироблення добрих білих столових вин. Найчастіше зустрічається в Одеській і Кримській областях.

  Достигання порівняно раннє. Тривалість вегетаційного періоду (поблизу Одеси) від розпускання бруньок до технічної стиглості приблизно 135 — 140 днів. Тут виноград збирають на початку вересня. Ріст кущів середній. Дозрівання лози дуже добре. Сильно уражується оїдіумом і сірою гниллю. Урожайність досить нестала. Осипання зав’язі та горошіння ягід часто бувають такі значні, що знижують врожай.

  Виноград використовують для виготовлення високоякісних столових вин та шампанських виноматеріалів.