Книги / Виноградарство.
Виховання сіянців винограду методом ментора.

  Змінюючи умови виховання сіянців через прищеплення їх на відповідні ментори, можна керувати природою молодих організмів. Таким методом селекціонер С. А. Погосян в умовах Вірменії створив нові високоякісні й високоврожайні сорти винограду: Вірменія, Вардені, Арагаці.

  В умовах України (УНДІВВ) методом ментора також виведені нові високоякісні й високоврожайні сорти — гібриди, що відзначаються підвищеною життєвістю, наприклад, новий столовий сорт винограду, відомий під № I3-17-20. Це гібрид Італія Х (Мускат Оттонель Х Карабурну Х Матяш Янош), який виховувався на менторі Ріпарія Х Рупестріс 101-14. Внаслідок впливу ментора цей гібрид визначається високою стійкістю проти гниття і добрим зростанням з підщепним сортом Ріпарія Х Рупестріс 101 14.

  Метод ментора в селекції винограду можна застосовувати також для подолання несхрещуваності між віддаленими видами. Приплив поживних речовин від підщепи до прищепи (і навпаки) глибоко впливає і на репродуктивні органи щеплених рослин, внаслідок цього вони якісно змінюються, зближується їх вибірна платність і стає можливим здійснити віддалену гібридизацію.

  При .доборі менторів для виховання гібридних організмів І В Мічурін надавав великого значення походженню та віку рослин, їх здатності передавати свої ознаки й наслідувати ознаки інших, вимогливості організмів до умов зовнішнього середовища, а також їх іншим біологічним особливостям.

  Для поліпшення природи сіянців винограду за методом ментора як підщепу слід брати міцні плодоносні кущі таких сортів, ознаки яких бажано бачити в новому сорті.

  Зміна природи гібридного сіянця може бути значно посилена, якщо примусити гібридний пагін будувати своє тіло цілком із  поживи, яка надходить до нього від коренів та листків ментора. Цього можна досягти застосуванням подвійного ментора, коли сіянець виховується між ментором-підщепою і ментором-надставкою. При цьому з сіянця видаляють листки в міру їх з’явлення, залишаючи лише точки росту. Чим більший листковий апарат ментора, тим більший його вплив на щеплений сіянець. Для щеплення можна використовувати кільчики насіння, зелені верхівки сіянців і здерев’янілі чубуки. Проте чим молодший гіб ридний організм, тим більше він сприймає вплив умов оточуючого середовища.

  Щеплення найкраще робити з другої половини травня (до цвітіння кущів) до 10—15 червня, при інтенсивному рості рослин. До щеплення зрізаний кінець прищепи на 15—20 хвилин опускають у воду, а підщепні кущі добре поливають. На зеленому пагоні підщепи вибирають еластичні міжвузля (перехідні від трав’янистих до твердих). Верхню частину пагона згинають над грунтом як відсадок, а потім піднімають вгору і обгортають землею так, щоб місце щеплення було на 3—4 см вище блюдцеподібнго горбика. Після видалення трав’янистої частини (верхівки) підщепи посередині наміченого міжвузля пагона (0,5—1 см вище вузла) роблять поздовжній розріз і доводять його до середини вузла.

  Прищепу (вічко або пророслу насінину) в нижній частині зрізують у вигляді двобічного клинка і вставляють в розщіп так, щоб кінчик цього клинка впирався в дно розщіпу підщепи. Місце щеплення обв’язують м’якою, тонкою гумою.

  Щоб підщепа, а також місце зрізування щеплених компонентів не висихали, створюють штучно мікроклімат. Для цього горбики навколо підщеп поливають, а прищепи накривають камерою (банкою), обгорненою папером. Протягом 8—12 днів камеру вранці і ввечері треба зволожувати.

  Перші три дні горбики зволожують, не провітрюючи прищеп. Далі (з 4-го по 8-й день) при зволоженні горбика банку з метою провітрювання вранці і ввечері трохи підіймають. Коли ріст прищепи стане помітним, банки звечора знімають і закривають щепи лише вдень, коли жарко.

  Після такого поступового загартування на 12-й—15-й день щеплення банки знімають зовсім.

  На кожному кущі можна робити 1—5 щеплень, залежно від його сили. Щоб спрямувати багате надходження поживних речовин від ментора до прищепи і забезпечити добре зростання та ії розвиток, треба систематично прищипувати верхівки пагонів та пасинків на підщепі й не давати в цей час розпускатися її зеленим брунькам, бо вони відтягують поживні речовини й воду.

  Літній догляд за щепами полягає в прищипуванні пасинків в міру їх з’явлення над другим та третім вузлом і підв’язуванні пагонів у вертикальному положенні до шпалери або кілків.

  При обрізуванні щеп залишають всю дозрілу частину лози, що спірияє прискоренню початку плопоношення.

  Відокремленням чубуків від зміненої частини сіянців можна дістати організми з новими якостями, бо ознаки, набуті при вегетативному розмноженні, під впливом умов зовнішнього середовища повністю передаються.

  Дальше розмноження нової перспективної форми слід провадити в умовах, які сприяють її поліпшенню й закріпленню набутих господарських цінних ознак та властивостей.