Виноград розмножують статевим способом (насінням) і веге­тативним (чубуками, відсадками і щепленням.). Розмноження насінням у виробничій практиці майже не застосовується, тому що при цьому відбувається розщеплення сортових ознак і властивостей внаслідок гетерозиготності більшості сортів вино­граду. Крім того, при такому розмноженні винограду потрібний більш старанний і уважний догляд за посівами, особливо навесні до з’явлення сходів. Розмножують виноград насінням лише в тих випадках, коли погано укорінюються чубуки деяких диких гомо­зиготних форм, які являють собою цінність як підщепи. Розмно­ження статевим способом має велике значення в селекції при виведенні нових сортів винограду, де воно широко застосовується.

  З численних способів вегетативного розмноження найпоши­ренішим у виробничій практиці є розмноження здерев’янілими чубуками, а в районах, заражених філоксерою,— щепленням. Розмноження виноградних кущів відсадками застосовують го­ловним чином для ремонту насаджень і порівняно рідко — для вирощування саджанців.

 Основним садивним матеріалом для масового закладання ви­ноградників в УРСР тепер є укорінені саджанці. Для вирощуван­ня саджанців організують при радгоспах і колгоспах виноградні розсадники.