ПРОРОЩУВАННЯ ЧУБУКІВ

  Нарізані згаданим вище способом чубуки висаджу­ють для пророщування у вологий пісок на стелажах теплиці. Іноді нижні кінці чубуків, особливо на вузлах, перед висаджуванням борознують, шуруючи чубуком в поздовжньому напрямку по зубцях пилки. Цей прийом полегшує ріст коренів, утворення яких починається в глибоких шарах кори. В нашій практиці цей прийом не застосовували тому, що і без нього корені утворюються добре.

  Якщо в господарстві немає теплиці, то для вирощу­вання саджанців її можна влаштувати з парникових рам. Величина теплиці залежить від кількості пророщу­ваних чубуків, виходячи з того, що на 1 кв. м стелажа розміщується 700—900 чубуків.

  В умовах Києва чубуки ставлять на пророщування в першій декаді березня з таким розрахунком, щоб на­прикінці березня — на початку квітня чубуки з зачатка­ми коренів пересадити в горщечки з землею і перенести в теплі парники. Очевидно, в південних районах УРСР чубуки на пророщування можна ставити на 2—3 тижні раніше. Якщо в господарстві є теплиці і їх можна використати для вирощування саджанців, то до пророщування чубуків можна приступати з січня — лютого.

  Пісок для пророщування чубуків краще брати крупнозернистий річковий. Проте можна використовувати й крупнозернистий пісок з кар’єрів, якщо до нього не до­мішана у великій кількості глина. В крупнозернистому піску чубуки добре вкорінюються і не загнивають.

  Іноді чубуки для пророщування зразу висаджують в багату перегноєм парникову землю. Проте робити цього не рекомендується тому, що в землі, особливо коли на ній вже вирощувались овочеві (зокрема пасльонові) культури, чубуки часто загнивають з основи, а це при­зводить до великих відходів.

  Загнивання частіше трапляється, коли пророщування проводять при занадто низькій температурі. Щоб уник­нути гнильних грибкових захворювань, стелажі і всю теплицю перед початком роботи слід продезинфікувати, а пісок, торф і землю вживати лише такі, що ще не ви­користовувались.

  Пісок насипають в стелажі шаром товщиною в 12—15 см. Стелажі мають бути нещільними, щоб зайва вода при поливах не затримувалась і легко стікала. Щоб за­побігти вимиванню піску при поливах через щілини сте­лажа та його висиханню, на низ стелажа перед запов­ненням його піском насипають волокнистого торфу, моху, соломи чи свіжої структурної землі шаром 2 см.

  Стелажі повинні бути забезпечені нижнім огріван­ням, при якому температура піску була б принаймні на 2—4° вищою, ніж повітря в теплиці. З цією метою про­стір під стелажами з боків зашальовують, щоб обмежити вихід тепла з-під стелажа в теплицю.

  Висаджувати чубуки в пісок слід на глибину 7—12 см залежно від їх довжини та товщини шару піску. Нижні кінці чубуків повинні бути на одному рівні, на відстані 3—4 см від нижньої поверхні піску. Таке розміщення чубуків дає можливість підтримувати на рівні п’яток од­накову температуру, а це сприяє одночасному їх вкорі­ненню. Садити чубуки треба густо, на відстані близько 3—4 см один від одного (700—900 на 1 кв. м). Виса­джуючи чубуки окремих сортів, їх відмічають етикет­ками і розмежовують рейками. При пророщуванні чу­буки окремих сортів можна ставити в пісок, нещільно зв’язуючи в пучки по 10—20 штук.

  Якщо в теплиці мало місця, чубуки можна ставити в пісок і більшими пучками для кільчування. Проте довго витримувати їх в пучках не слід тому, що після розпускання вічок їх важко розбирати, до того ж значна частина молодих пагонів і коренів обламується.

  Пісок після висаджування чубуків в міру потреби по­ливають підігрітою до 25—30° водою так, щоб він зав­жди був достатньо зволоженим.

  Температуру повітря в теплиці підтримують на рівні близько 17—20°, а піску на глибині висаджених чубу­ків — на рівні 21-25°. При цьому створюються сприят­ливі умови для закладання зачатків коренів на основах чубуків і в той же час розпускання вічок при темпера­турі, нижчій на 2—3°, буде затримуватись.

  Змінюючи температуру піску і навколишнього повіт­ря, можна регулювати ріст коренів та розпускання вічок на чубуках. Якщо температуру піску підтримувати на рівні нижчому, ніж температура повітря, то вічка поч­нуть розпускатися значно раніше, ніж з’являться ко­рінці. Це не бажано, бо листки будуть випаровувати воду в той час, коли рослина ще не матиме коріння для сприймання води з вологого піску.

  Листки на неокорінених чубуках в жарку погоду в’я­нуть. Проте наявність їх стимулює закладання коренів. Тому не слід турбуватися, коли листки з’являться ра­ніше, ніж корені.

  Надмірно підвищена температура піску (вище 30°) часто викликає утворення великих напливів калюсу на нижньому зрізі, а це небажано тому, що на них марно витрачаються пластичні речовини чубука, які при пра­вильному режимі пішли б на утворення коренів; корені при підвищеній температурі швидко подовжуються і ста­ють дуже ніжними, що теж небажано.

  Необхідно слідкувати, щоб температура піску під час пророщування не зазнавала раптових спадів нижче 10°, бо це може призвести до затримки утворення коренів, відмирання калюсу й зачатків молодих корінців, загни­вання нижніх зрізів чубуків і призвести до великих від­ходів.

  Відносна вологість повітря в теплиці має досягати 70—80% для того, щоб верхня частина чубуків, розмі­щених у піску, не пересихала, а також щоб запобігти надмірному випаровуванню вологи молодими листочка­ми. Підсихання шипів зверху часто супроводжується відмиранням лубу і деревини, яке нерідко охоплює ді­лянки тканин, розміщених на чубуку нижче молодого пагона з протилежного боку. Це ослаблює штамбик майбутнього куша. Відмерлі тканини, що залишились на ньому, є джерелом поширення дальшого захворюван­ня. Тому, щоб запобігти зараженню сучків, верхні зрізи чубуків доцільно покрити олійною фарбою.

  При проведенні роботи в березні — квітні і в більш ранні строки повітря в теплиці буває досить вологим і додатково зволожувати його нема потреби. В кінці ж квітня, в травні і пізніше, крім зволоження піску в сте­лажах, в теплі дні необхідно також зволожувати й по­вітря, обприскуючи чубуки і всю теплицю зсередини. В жарку погоду зволоження роблять кілька разів на день, в разі потреби теплицю провітрюють і притіняють.

  При додержанні згаданих вище умов через 15— 20 днів на висаджених у пісок чубуках почнуть розпу­скатися вічка. Одночасно на нижніх кінцях чубуків з’я­виться калюс та зачатки корінців.

  Пророщування чубуків можна робити також в стра­тифікаційних ящиках подібно до того, як це роблять при стратифікації щеп. Ящики мають бути нещільними і на 10 см вищими від чубуків. Вкладають чубуки в ящик, пересипаючи їх пропареною вологою тирсою. Верхні вічка тирсою не засипають. Основи чубуків (п’ятки) засипають поживною структурною землею. Ящики встановлюють у теплиці або в теплому світлому приміщенні, розміщаючи їх над гріючим лежаком, в міру потреби поливають підігрітою водою і підтримують необхідну температуру, як і при пророщуванні чубуків у стелажах. Коли 70—80% чубуків дадуть корені, їх пересаджують в горщечки.

  При відсутності теплиць чубуки в пучках можна про­ростити в теплому парнику, а краще — в приміщенні, пристосованому для обігрівання нижніх кінців чу­буків.

  Парник для ранньовесняного кільчування рекомен­дується глибокий, з нижнім обігріванням від гною. На зігрітий гній насипають шар вологого піску (або тирси) товщиною 10—15 см, на нього встановлюють пучками чубуки основами вниз і присипають їх вологою тирсою чи піском, а верхні вічка прикривають мохом. Після цього парник накривають рамами. На рівні основ чубу­ків у піску треба підтримувати температуру 20—25° і не більше 30°, а біля верхніх кінців — близько 10—14°. Щоб запобігти негативному впливу на чубуки виділень гаря­чого гною та підсиханню піску, виноградар А. М. Лев’ятов (м. Прилуки) радив укладати нижче піску шар воло­гої глини товщиною 5 см. Парник в міру потреби поли­вають водою кімнатної температури, провітрюють і при­кривають матами, підтримуючи необхідну температуру. З часу розпускання вічок мох з чубуків треба зняти і забезпечити нормальне освітлення парника, щоб молоді пагони не витягувались.

  Чубуки, які мають зачатки корінців та набряклі віч­ка, висаджують у горщечки і встановлюють їх у теплих парниках.

  Залежно від наявності в господарстві теплиць та пар­ників дальше виховування пророщених чубуків прова­дять у теплицях або в теплих парниках. При вирощу­ванні обмеженої кількості саджанців, а також при наяв­ності вільного місця в теплицях вкорінені чубуки пере­саджують у землю в горщечки, розміщують на стелажах і вирощують з них саджанці, які після 2-тижневого за­гартовування і після того як пройде загроза примороз­ків, висаджують на постійне місце.

  При масовому вирощуванні саджанців цю роботу краще провадити в теплих парниках.

  Читать далее...