ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ З ОДНОВІЧКОВИХ ЧУБУКІВ

  Якщо необхідно максимально збільшити вихід са­джанців, то розмноження провадять чубуками з одним вічком. Цей спосіб часто застосовують при розмноженні тепличних сортів винограду (Франкенталь, Алікант, Фостер та ін.).

  Для розмноження вічками можна використовувати лише добре визрілу лозу товщиною не менше 7—8 мм з добре сформованими вічками. Вічка чубуків, наріза­них з тонкої лози або з жирових пагонів, які мають ве­лику серцевину, дуже погано проростають, тому що в такій лозині мало запасних речовин. Частина їх взагалі не проростає. В зв’язку з цим розмноження одновічковими чубуками краще провадити одночасно з розмно­женням вкороченими чубуками. При цьому одновічкові чубуки нарізують з кращої частини лози та з міжвузлів, які залишаються невикористаними при нарізуванні чубу­ків на 2—3 вічка. Нарізують одновічкові чубуки гостро наточеним ножем, верхній зріз роблять трохи навскіс приблизно на 5 - 10 мм вище вічка, а нижній — дуже на­вскіс, на 12—20 мм нижче вічка. Зрізи роблять з проти­лежного боку щодо вічка. Чубуки з одним вічком мають форму сегмента або човника.

  Іноді нижні зрізи роблять на 5, а то й 10 см нижче вічка. Так нарізані чубуки мають більше запасів пожив­них речовин і на початку пророщування дають кращі пагони, проте корені утворюються в них не дружно і не зосереджуються в одному місці (на вузлі), а на п’ятці саджанця залишається дупло.

  Чубуки висаджують (вічком догори) в зволожений пісок на стелажах на глибину 1,5—2 см так, щоб їх не було видно з піску. Шар його може дорівнювати 5—8 см. Пророщувати чубуки можна також в переносних ящиках розміром приблизно 50 X 50 X 15 см, в які на низ наси­пають шар зволоженого піску, і які розміщують в теп­лиці над лежаком, у теплому парнику або ж у теплому світлому приміщенні. При розміщенні ящиків у сухому приміщенні їх прикривають склом, щоб запобігти швид­кому пересиханню піску, і в міру потреби поливають підігрітою водою. Температуру піску підтримують близь­ко 20—25°.

  Якщо для розмноження використовується лоза, у якої пошкоджені вічка, то заготовлені з цієї лози одновічкові чубуки протягом 10 і більше днів витримують у вологій тирсі при температурі близько 25—30°, щоб викликати набрякання і проростання вічок. Після цього чубуки, в яких вічка добре набубнявіли і починають пророста­ти, висаджують для вкорінення в пісок, решту ще витри­мують деякий час у тирсі.

  Вкорінені вічка з приростом в 3—5 см пересаджують в землю в горщечки і вирощують з них саджанці так само, як і з вкорочених чубуків. Проте більшість з них буває придатна, головним чином, для висаджування в шкілку тому, що вони не мають здерев’янілого штамбика, і висаджувати їх на постійне місце на до­статню глибину не завжди вдається.

  Якщо не ставиться завдання висаджувати саджанці, вирощені з одновічкових чубуків, на постійне місце в поточному році, то можна використовувати для них пар­ники, в яких вирощувалась розсада овочевих культур. Для цього землю в парнику вирівнюють, а зверху наси­пають шар піску товщиною в 5 см. Чубуки висаджують в пісок на відстані 10 см один від одного. Парники на­кривають рамами, скло в яких при настанні гарячих днів забілюють, щоб не допустити перегрівання рослин. В парнику підтримують температуру в межах 20—30° і в міру потреби землю зволожують підігрітою або літ­ньою водою. Корені вічок, проростаючи через пісок, про­никають у землю. Рослини до осені залишаються без пересаджування.

  З настанням теплої погоди парники слід провітрю­вати, а згодом рами треба зовсім зняти. Протягом літа за парниками необхідно забезпечити старанний догляд: систематичний полив, підв’язування підростаючих паго­нів, пасинкування, прищипування буйнорослих саджан­ців на висоті 40—50 см з метою формування штамбиків, обприскування бордоською рідиною, підживлення в пер­шу половину літа азотними і фосфорними добривами, а в другу половину — фосфорними і калійними (щоб прискорити визрівання приросту), прополювання та роз­пушування грунту.

  Восени, з настанням прохолодних днів, на парники накладають другі короби і накривають рамами. Це по­кращує температурний режим в парнику і сприяє кра­щому визріванню приросту в саджанців, а також захи­щає рослини від заморозків.

  Пізно восени саджанці викопують і вкладають в траншеї чи сховища на зимове зберігання.

  Читать далее...