Книги / Прискорене розмноження винограду.
Щеплення кущів з метою прискоренного розмноження.

  ПЕРЕЩЕПЛЕННЯ КУЩІВ З МЕТОЮ ПРИСКОРЕНОГО РОЗМНОЖЕННЯ

  Розмноження високоцінних сортів винограду можна прискорити й за допомогою перещеплення міцних кущів підщепних зимостійких або малоцінних культурних сор­тів винограду. Прищеплений до зрізаної дорослої росли­ни чубук за один вегетаційний період виростає в кущ, який наступного року починає плодоносити і може дати чимало цінної лози для розмноження.

  В практиці використовують кілька способів перещеп­лення:

 а) щеплення в штамб, врозщіп чи внапіврозщіп;

 б) щеплення способом навскісного копулювання в пагони катавлаченого куща;

  в) щеплення зеленими частинами рослин.

  Щеплення врозщіп та внапіврозщіп —

давно відомі способи, які застосовуються в південних районах для заміни одного сорту іншим або для пере­щеплення кущів, які скинули прищепу. Найкращий час щеплення — травень, коли на кущах починається ріст молодих пагонів і припиняється «плач».

  Чубуки високоцінних сортів для щеплення треба з осені зберігати в сховищах у вологому піску. При щеп­ленні в пізніші строки (червень) можна використовува­ти молоду лозу, яка почала визрівати. Кущі підщепних або зимостійких сортів щеплять на рівні поверхні грун­ту або на 5—10 см нижче її. Таке щеплення при наявно­сті навколо куща невеликих лунок буде запобігати пе­реходу прищепи на власні корені. Перещеплювати кущі незимостійких сортів краще на 20, а то й на ЗО см нижче поверхні грунту. При переході прищепи на власні корені вони на такій глибині менше будуть пошкоджуватись морозами. Перещеплювати способом врозщіп можна ли­ше не занадто старі кущі (віком 15—20 років), які ма­ють на штамбі фізіологічно активний круговий камбій.

  Перед щепленням штамб куща підщепи оголюють на 10 см глибше місця щеплення, очищають від старої ко­ри, спилюють і зріз загладжують ножем. Потім посере­дині зрізу прикладають спеціальний розщеплювач чи стамеску і обережними ударами дерев’яного молотка розщеплюють штамб, пильнуючи, щоб він не розколю­вався дуже глибоко.

 При щепленні в напіврозщіп штамб розколюють не по всій його ширині, а лише скраю. Щоб зберегти розщеп, в нього посередині забивають дерев’яний клинок або вставляють клиновидний кінець спеціального розщеплювача. У розщеп товстого штамба з обох боків вставляють по чубуку прищепи з 2—3 вічками, які знизу зрізані у вигляді гострого клина.

  Клини зрізують так, щоб з одного боку серцевина не була порушена і оголена, бо при порушенні серце­вини з обох боків деревина куща буде роз’єднана. Кли­ни мають бути добре припасовані до розщепу підщепи, а їх камбіальні шари мають збігатися з шарами підще­пи. Нижнє вічко прищепи має бути звернене назовні. Після того як прищепу вставляють у розщеп, клиночок або розщеплювач обережно виймають, від чого чубук в розщепі затискується;

  Штамб у місці щеплення обв’язують міцним шпага­том; щілину, що залишається в підщепі, закривають міц­ним папером, щоб вона не забруднювалась, а зверху замазують глиною. Місце щеплення обкладають воло­гим мохом або соломою, а зверху насипають горбик з розпушеного вологого грунту на 4—5 см вище верхнього вічка прищепи. Земляний горбик розпушують, коли на ньому утвориться корка, а грунт зволожують, щоб за­надто не пересихав.

  Щепи старанно доглядають, захищаючи молоді па­гони прищепи від опікання сонцем та засікання піском (на пісках), відлучаючи коріння прищепи та обламуючи поросль підщепи. Молодий приріст прищепи формують, прищипуючи пагони.

  Зростання прищепи з підщепою при цьому способі щеплення нормально відбувається лише тоді, коли в грунті на глибині щеплення досить висока темпера­тура, принаймні не нижче 18—20°, а грунт, яким підгор­нена щепа, достатньо зволожений.

  При випробуванні цього способу щеплення в північ­них районах УРСР в холодну весну помічалась значна затримка розпускання вічок прищепи, молодий приріст до осені тому погано визрівав і пошкоджувався осінніми приморозками. Для поліпшення температурних умов лунку біля щепленого куща доцільно закривати склом, щоб місце щеплення нагрівалось від сонця. На ніч лун­ку прикривають матою, щоб не охолоджувалася.

  Перещеплені таким способом кущі бувають недовго­вічними, бо місце щеплення на занадто товстих штам­бах як слід не заростає і прищепа, якщо вона не пере­йшла на власні корені, часто обламується.

  Щоб уникнути негативних наслідків перещеплення врозщіп, краще кущ спочатку укласти для відведення (катавлак), а потім на виведених на поверхню грунту пагонах в місцях майбутніх нових кущів провести щеплення способом навскісного копулю­вання.

  Для цього на укладених лозах осліплюють усі вічка, за винятком верхніх двох. Щеплення роблять тоді, коли зелені пагони досягнуть 15—20 см. Місце щеплення має бути на лозі нижче молодих пагонів; лозу перед щеп­ленням добре витирають рушником, щоб зрізи не за­бруднились. Після з’єднання підщепи з прищепою міс­це щеплення обв’язують шпагатом чи рафією, наклада­ючи витки пов’язки нещільно один біля одного. Щепи теж треба підгортати вологим грунтом, щоб вони не підсихали, створювати кращий температурний режим і взагалі доглядати, як за шкілкою щеплених саджанців, зокрема видаляти поросль підщепи та коріння прищепи і т. п.

  Для перещеплення можна з успіхом використати й зелені частини рослини. Кущ малоцінного або підщепного чи зимостійкого сорту, призначений для пе­рещеплення, обрізують, залишаючи кілька низько і зруч­но розміщених рукавів з сучками однорічних пагонів на 2—3 вічка або залишаючи довгі рукави з однорічною лозою, які відводять катавлаком. Якщо на кущах в ниж­ній частині стовбура нема однорічної лози для зали­шення сучків або її мало, тоді після обрізування навко­ло стовбура відгрібають землю, створюючи лунку гли­биною 20—25 см для вільного відростання молодих по­рослевих пагонів. На молодих пагонах висотою 25 см і більше, що виросли на сучках чи катавлачених лозах або з основи стовбура, з настанням теплої погоди щеп­лять зелені чубуки.

  На одному кущі роблять 2—5 і більше щеплень за­лежно від його сили.

 Нещеплені пагони на підщепі зразу виламують, а на щеплених видаляють пасинки та вічка. Поросль на під­щепі видаляють в міру її з’явлення. Щепи, які не при­жились, через 10—15 днів можна поновити. Молодий приріст підв’язують та обприскують бордоською ріди­ною. Формування куща в перший рік провадять за до­помогою прищипування. Щепи, які дали добре визрілий приріст, як правило, наступного року плодоносять.