Срок созревания - очень ранний (95-100 дней);

Масса грозди - 600 - 800 грамм;

Масса ягоды - 4,5-5 грамм (мускатная);

Кусты - сильнорослые;

Морозостойкость -21-22°С;

Устойчивость к болезням - средняя. 

  Велес - гібридна форма селекції В. В. Загорулько.  Отримано при схрещуванні Софії та Русбол.  Термін дозрівання ранній (95 - 100 днів).  Цю гібридну форму відносять до 4-ої групи кишмиш (без насіння, але з м'якими рудиментами, що відчуваються при їжі).

   Квітки двостатеві.  Грона велика  (1 - 1,5 кг, окремі, при відповідній агротехніці, можуть досягати 3 кг), крилаті.  Вага ягоди варіюється від 3 до 6 грамів.  Колір рожевий.  М'якоть щільна, з мускатом.  Шкірочка при їжі не відчувається.  Якщо урожай перетримати на кущі, то ягоди заізюмліваются і стають бордового кольору.  Оси вражають у стані середнього ступеню.  Велес схильний до перевантажень, тому вимагає нормування.

   Стійкість до хвороб на рівні 3,5 бала.  Стійкість до морозів -21-22 градуси.

   До слова, Велес - Бог плодародія у древніх слов'ян.

   Використовувалися матеріали:

  1. "Мій виноградник" (додаток до газети "Господар"), № 3, березень 2014.

  2. Інтернет-джерела.

© Лафазан Н. Д., 2021

 Велес – гибридная форма селекции В. В. Загорулько. Получена при скрещивании Софии и Русбола. Срок созревания ранний (95 – 100 дней). Эту гибридную форму относят к 4-ой группе кишмишей (без семян, но с мягкими рудиментами, ощущаемыми при еде).

  Цветки обоеполые. Грозди крупные (1 – 1,5 кг, отдельные, при соответствующей агротехнике, могут достигать 3 кг), крылатые. Вес ягоды варьируется от 3 до 6 грамм. Цвет розовый. Мякоть плотная, с мускатом. Кожица при еде не ощущается. Если урожай передержать на кусте, то ягоды заизюмливаются и становятся бордового цвета. Осы поражают в средней степени. Велес склонен к перегрузкам, поэтому требует нормировки.

  Устойчивость к болезням на уровне 3,5 балла. Устойчивость к морозам -21-22 градуса.

  К слову, Велес - Бог плодародия у древних словян.

  Использовались материалы:

 1. "Мой виноградник" (приложение к газете "Хозяин"), № 3, март 2014.

 2. Интернет-источники.

  © Лафазан Н. Д., 2016.