Характер цвітіння - рясний;

Висота куща - близько 100-120 см.;

Діаметр квітки - до 16 см.;

Стійкість до морозів і хвороб - висока;

Аромат - яскравовиражений.

  Незаперечною перевагою цього прекрасного сорту є його високі показники стійкості до хвороб та відмінна морозостійкість (5 зона). Саме завдяки цим характеристикам троянда Чарльз Дарвін вимагає мінімального догляду при вирощуванні. Безумовно, крім прекрасної стійкості, цей сорт має чудові декоративні якості як цвітіння куща у цілому, так  окремої квітки. Красиві, густо махрові (від 70 до 135 пелюсток) квітки грають безліччю відтінків та півтонів: це ніжно вершковий, та світло лимонний, та сміливо золотистий, та строго гірчичний, та чарівно мідний. До речі, діаметр квітки цього сорту вигідно виділяється як на тлі будь-яких троянд в цілому, так і на тлі «англійок» зокрема, та є одним з найбільших, досягаючи у розмірі 14-16 см. Як правило, читаючи описи та характеристики сортів, квітникар розраховує на такий результат практично відразу, але як показує практика, цей принцип не спрацьовує з трояндами селекції Девіда Остіна, так як більшість сортів цього селекціонера вимагають час, щоб нарости, набратися сил, лише потім впевнено вражають оточуючих чудовими декоративними якостями.

  Викликає інтерес той факт, що Чарльз Дарвін отримує різні відгуки про стійкість до дощів. Таким чином, одні трояндоводи стверджують, що квітки реагують тільки на затяжні дощі, інші стверджують, що сорт абсолютно не переносить вогкість, та в сиру погоду покриваються пліснявою «навіть бутони». Складно знайти цьому пояснення, але з точки зору географії походження сорту, нам відомо, що це Великобританія, країна, яка відома дощовою погодою, селекціонери не можуть не звернути уваги на цей недолік або втратити його з поля зору. З огляду на відгуки трояндоводів на англомовних джерелах, приходимо до висновку, що сорт позиціонується як один з кращих сортів жовтих тонів Девіда Остіна, та ніхто не нарікає на сприйнятливість до дощів, а лише висловлюють невдоволення, що в спекотну погоду квітка швидше вигорає. Можливо, уникнути проблем з цвітінням після затяжних дощів можна шляхом посадки на більш провітрюваних місцях та виключення загущенности куща. Але, проживаючи у регіоні, у якому постійна сирість, та й дощі часті та довгі «гості», ймовірно, не слід садити саме цей сорт, а віддати «місце» для більш у цьому плані сталого конкурента.

  Важливо і те, що для Charles Darwin характерні пишні, невисокі (близько 100-120 см. як у висоту, так у ширину) кущі, які густо покриті красивим листям, як зазначалося раніше, не схильного до захворювань, таким як чорна плямистість та мучниста роса. До речі, рекомендація висаджувати «англійки» у групах по 3 штуки, абсолютно не обов'язково для Charles Darwin, бо дуже ефектно виглядають його кущі у одиничній посадці. Приємним бонусом для трояндоводів стане й насичений аромат квіток цього сорту з нотками лимона та квіткового чаю, хоча він не постійний протягом доби, та навіжено проявляє його у ті години, коли йому буде завгодно.

   Як і більшість своїх сортів, автор сорту присвятив видатній людині, відомому англійському натуралістові Чарльзу Дарвіну. До речі, розплідник Девіда Остіна знаходиться в Олбрайтон графстві Шропшир, у якому народився Чарльз Дарвін (м Шрусбері). Можливо, саме це підштовхнуло назвати сорт саме у честь цієї видатної людини, а може, автор хотів підкреслити, що сорт перевершує за своїми привабливими якостями раніше представлені сорти цієї кольорової гами, ніби підтверджуючи теорію еволюції.

  Закінчуючи наш опис, нам залишається лише додати, що сорт отриманий у 1991 році, та представлений трояндоводам США у 2001. Також згадаємо, що у деяких джерелах сорт може зустрічатися під робочою назвою AUSpeet.

© Лафазан Н. Д., 2020

  Неоспоримым достоинством этого прекрасного сорта являются её высокие показатели устойчивости к болезням и отличная морозоустойчивость (5 зона). Именно благодаря этим характеристикам роза Чарльз Дарвин требует минимального ухода при выращивании. Безусловно, помимо прекрасной устойчивости, этот сорт обладает восхитительными декоративными качествами как цветение куста в целом, так и отдельно взятого цветка. Красивые, густомахровые (от 70 до 135 лепестков) цветки играют множеством оттенков и полутонов – это и нежный сливочный, и светлый лимонный, и смелый золотистый, и строгий горчичный, и волшебный медный. К слову, диаметр цветка этого сорта выгодно выделяет как на фоне любых роз в целом, так и на фоне «англичанок» в частности, и является одним из самых крупных, достигая в размере 14-16 см. Как правило, читая описания и характеристики сортов, цветовод рассчитывает на такой результат практически сразу, но как показывает практика, этот принцип не срабатывает с розами селекции Дэвида Остина, так как большинство сортов этого селекционера требуют время, чтобы нарасти, набраться сил, и лишь потом уверенно впечатляют окружающих восхитительными декоративными качествами.

  Вызывает интерес тот факт, что Чарльз Дарвин получает различные отзывы об устойчивости к дождям. Таким образом, одни розоводы утверждают, что цветки реагируют только на затяжные дожди, другие утверждают, что сорт абсолютно не переносит сырость, и в сырую погоду покрываются плесенью «даже бутоны». Сложно найти этому объяснение, но с точки зрения географии происхождения сорта, а нам известно, что это Великобритания, страна, которая известна дождливыми погодами, селекционеры не могут не обратить внимания на этот недостаток внимания или упустить его из виду. Учитывая отзывы розоводов на англоязычных источниках, приходим к выводу, что сорт позиционируется как один из лучших сортов желтых тонов Дэвида Остина, и никто не нарекает на восприимчивость к дождям, а лишь выражают недовольство, что в знойную погоду цветок быстрее выгорает. Возможно, избежать проблем, с цветением после затяжных дождей, можно путём посадки на более проветриваемых местах и исключение загущенности куста. Но, проживая в регионе, в котором постоянная сырость, да и дожди частые и долгие «гости», вероятно, не следует садить именно этот сорт, а отдать «место» для более в этом плане устойчивого конкурента.

  Не второстепенно и то, что для Charles Darwin характерны пышные, не высокие (около 100-120 см. как в высоту, так и в ширину) кусты, которые густо покрыты красивой листвой, как отмечалось ранее не подверженной заболеваниям, таким как черная пятнистость и мучнистая роса. К слову, рекомендация высаживать «англичанки» в группах по 3 штуки, абсолютно не обязательна для Charles Darwin, так как весьма эффектно смотрятся его кусты и в одиночной посадке. Приятным бонусом для розовода станет и насыщенный аромат цветков этого сорта с нотками лимона и цветочного чая, хотя он не постоянен на протяжении суток, и сумасбродно проявляет его в те часы, когда ему будет угодно.

  Как и большинство своих сортов, автор сорта посвятил выдающемуся человеку, известному английскому натуралисту Чарльзу Дарвину. К слову, питомник Дэвида Остина находится в Олбрайтон графстве Шропшир, в котором и родился Чарльз Дарвин (г. Шрусбери). Возможно, именно это подтолкнуло назвать сорт именно в честь этого выдающегося человека, а может, автор хотел подчеркнуть, что сорт превосходит по своим привлекательным качествам ранее представленные сорта этой цветовой гаммы, как бы подтверждая теорию эволюции.

  Заканчивая наше описание, нам остается лишь добавить, что сорт получен в 1991 году, и представлен розоводам США в 2001. Также упомянем, что в некоторых источниках сорт может встречаться под рабочим названием AUSpeet.

© Лафазан Н. Д., 2016.