Alissar, Princess of Phoenicia. Принцесса Финикийская
РОЗЫ / Саженцы кустовых роз (шрабы) /
Фото розы Alissar Princess of Phoenicia. Принцесса Финикийская
Фото розы Alissar Princess of Phoenicia. Принцесса Финикийская
Фото розы Alissar Princess of Phoenicia. Принцесса Финикийская

Цветение - обильное, волнообразное;

Высота куста - 100 -120 см; 

Диаметр цветка - 7-10 см;

Устойчивость к болезням и морозам - высокая;

Аромат - нежный.



  Свого часу, набуваючи цей сорт для себе, перерва масу літератури та вивчивши всіляку інформацію та відгуки в інтернеті, повної картини про Alissar, Princess of Phoenicia так і не склали. Чимало троян доводів відгукується про неї із захопленням, а деякі підкреслюють її незвичайність та несхожість на троянду у принципі. Все більше та більше занурюючись у пошуку інформації, на одному з форумів зіткнулися з версією, що сорт Alissar, Princess of Phoenicia, відноситься до серії троянд «Персидська таємниця» та безпосередньо пов'язана з ім'ям відомого нині, але не визнаного своєчасно англійського композитора Генрі Перселла та його оперою «Дідона та Еней». Автор посилався на те, що у 2009 році відзначалося 350 річчя з дня народження композитора, та зазначалося воно постановкою його опери у багатьох відомих театрах світу. Та навіть аналогія приведена була вельми переконлива: «Це прощальна арія Дідони (Плач Дідони). Вмираючи, Дідона просить амурів розкидати на її могилі пелюстки троянд, м'яких, ніжних, як її серце ». Версія дуже зворушлива та романтична, але більш ніяких її підтверджень ми не знайшли.

  Згодом, вже спостерігаючи цю чудову, дещо не таку як все трояндочку на своїй ділянці, у руки потрапила книга Г. Панкратовой «Садові троянди», у якій автор зазначила, що цей сорт створювався протягом 40 років та основу селекції була взята хультемія іранська або ж троянда перська. Відзначимо, що хультемія раніше розглядалася як самостійний рід, а терер її класифікують як підроду роду Rosa. До слова, вперше інтерес до цієї рослини проявив британський селекціонер Кокер, який поділився у наслідок з трояндоводческой компанією Харкнесс отриманими насінням з Ірану, країни у якій росте хультемія. А раніше, на початку 20 століття, ще Мічурін звертав увагу, що при використанні хультеміі іранської можна отримати жовто пофарбовані сорти з більшою стійкістю.

   У результаті довгих селекційних робіт співробітники Харкнес домоглися чудових результатів:

  а) незвичайна квітка (нагадує метелика) з індивідуальною та незвичним забарвленням  бордова, коричнева, червона або темно, пурпурна пляма у центрі, є фоном для ніжних золотистих тичинок, та кремове, рожево, коралове, лососевого кольору основної поверхні пелюстки, як правило, мінливий саме у такому порядку. Старіюча квітка покривається конопушкі, до яких кожен ставиться по своєму: хтось називає їх зворушливими, хтось вважає, що вони лише є ознакою відцвітання. Протягом цвітіння квітка вельми оригінальний, ніжний та цікавий.

  б) кущі у перший рік не вражають трояндоводів: можуть розвалюватися та виглядати непоказними. Згодом він міцніє, формується привабливий широкий кущ, який у висоту коливається від 60 до 120 см (у залежності від віку, способу обрізки, умов зростання).

  в) цвітіння не можна назвати пишним, але кущ цвіте стабільно та постійно, хоча і помірно. Як правило, квітки дивляться вгору.

  г) при високих показниках стійкості до хвороб, відмінною зимостійкості, толерантності до дощу, байдужості до палючого сонця цей сорт характеризують як один з найбільш безпроблемним та невибагливим.

  д) не очікуваний від п'ятипелюсткові квітки аромат  досить сильний, приємний, що не залишає байдужим.

   Підсумовати, ми лише додамо, що сорт був представлений в Великобританії у 2009 році. Тепер може зустрічатися під робочою назвою Harsidon.

© Лафазан Н. Д., 2020.

Text.ru - 100.00%

В своё время, приобретая этот сорт для себя, перерыв массу литературы и изучив всевозможную информацию и отзывы в интернете, полной картине о Alissar, Princess of Phoenicia так и не сложили. Немало розоводов отзывается о ней с восхищением, а некоторые подчеркивают её необычность и непохожесть на розу в принципе. Все больше и больше зарываясь в поиске информации, на одном из форумов столкнулись с версией, что сорт Alissar, Princess of Phoenicia, относится к серии роз «Персидская тайна» и напрямую связана с именем известного ныне, но не признанного своевременно английского композитора Генри Перселла и его оперой «Дидона и Эней». Автор ссылался на то, что в 2009 году отмечалось 350-летие со дня рождения композитора, и отмечалось оно постановкой его оперы во многих известных театрах мира. И даже аналогия приведена была весьма убедительная: «Это прощальная ария Дидоны (Плачь Дидоны). Умирая, Дидона просит амуров разбросать на её могиле лепестки роз, мягких, нежных, как её сердце». Версия очень трогательная и романтичная, но более никаких её подтверждений мы не нашли.

  Со временем, уже наблюдая эту чудесную, несколько не такую как все розочку на своём участке, в руки попала книга Г. Панкратовой «Садовые розы», в которой автор отметила, что этот сорт создавался на протяжении 40 лет и в основу селекции была взята хультемия иранская или же роза персидская. Отметим, что хультемия ранее рассматривалась как самостоятельный род, а на сегодняшний день её классифицируют в качестве подрода рода Rosa. К слову, впервые интерес к этому растению проявил британский селекционер Кокер, поделившийся в последствие с розоводческой компанией Харкнесс полученными семенами из Ирана, страны в которой растет хультемия. А ранее, в начале 20 столетия, еще Мичурин обращал внимание, что при использовании хультемии иранской можно получить желтоокрашенные сорта с большей устойчивостью.

   В результате долгих селекционных работ сотрудники Харкнес добились замечательных результатов:

  а) необычный цветок (напоминающий бабочку) с индивидуальной и непривычной расцветкой – бордово-коричневато-красное либо темно- пурпурное пятно в центре, являющееся фоном для нежных золотистых тычинок, и кремово-розово-коралово-лососевый цвет основной поверхности лепестка, как правило, меняющийся именно в таком порядке. Стареющий цветок покрывается конопушками, к которым каждый относится по своему: кто-то называет их трогательными, кто-то считает, что они лишь являются признаком отцветания. На протяжении цветения цветок весьма оригинален, нежен и интересен.

  б) кусты в первый год не впечатляют розовода: могут разваливаться и выглядеть неказистыми. Со временем он крепнет, формируется привлекательный широкий куст, который в высоту колеблется от 60 до 120 см (в зависимости от возраста, способа обрезки, условий произрастания).

  в) цветение нельзя назвать пышным, но куст цветет стабильно и постоянно, хотя и умеренно. Как правило, цветки смотрят вверх.

  г) при высоких показателях устойчивости к болезням, отличной зимостойкости, толерантности к дождю, безразличию к палящему солнцу этот сорт характеризуют как один из самых безпроблемных и неприхотливых.

  д) не ожидаемый от пятилепесткового цветка аромат – достаточно сильный, приятный, не оставляющий равнодушным.

  Подводя итог, мы лишь добавим, что сорт был представлен в Великобритании в 2009 году. На сегодняшний день может встречаться под рабочим названием Harsidon.

  © Лафазан Н. Д., 2016.

Саженцы роз в упаковке.
нет в наличии