Характер цвітіння - безперервний;

Висота куща - 60-80 см; ширина - близько 80 см;

Діаметр квітки - близько 5 см;

Стійкість до хвороб і морозів - відмінна;

Аромат - легкий, ніжний.

    Сучасні ландшафтні дизайнери кардинально переглянули принципи озеленення громадських місць і під їх вимоги селекціонери створили групу грунтопокривних троянд спеціально призначених для міського озеленення. Це не означає, що ці сорти не використовуються на присадибних ділянках, а говорить лише про те, що грунтопокривні троянди об'єднали в собі масу переваг, таких як щедре цвітіння, стійкість до морозів і хвороб, непримхливість, низькі витрати на утримання, толерантність до механічних ушкоджень. Саме троянди цієї групи здатні подавити зростання бур'яну, оскільки кущі швидко розростаються, добре гілкуються і застилають клумбу суцільним "дерном", тим самим перешкоджаючи попаданню сонячних променів на поверхню землі. У міському озелененні витрати на посадочний матеріал троянд лише не значно перевищують витрати на розсаду однорічників і гарантують тривало і рясноквітучу клумбу мінімум на 7 років.

  На додаток до цього ці сорти здатні самоочищуватися, тобто не вимагають обриву зів'ялих квіток. Свою назву сорт Аспірин отримав з причини домовленості Tantau (фірми виробника) і Bayer (фірми- виробника всім відомого однойменного медичного препарату) у зв'язку із столітнім ювілеєм цих ліків. Сорт не високий (близько 60-80 см). Ширина куща близько 80 см. Цвітіння безперервне, щедре. Діаметр квітки 5-7 см . Квіточки махрові (близько 50 пелюсток), зібрані в суцвіття (від 3 до 15 штук). Аромат легкий, ніжний. Колір бурштиново-білий, і лише в прохолодну погоду квіти набувають не різкий, але добре помітний рожевий відтінок. Листя середнього розміру, світло-зелене, глянцеве. Сорт віддає перевагу сонячним місцям, але і в півтіні почуває себе непогано. Рекомендована відстань між рослинами при посадці 45-60 см .Також, окрім озеленення громадських місць, сорт рекомендується для розробок  миксбордерів і для поодиноких посадок.

© Лафазан Н. Д., 2020 

Современные ландшафтные дизайнеры кардинально пересмотрели принципы озеленения общественных мест и под их требования селекционеры создали группу почвопокровных роз специально предназначенных для городского озеленения. Это не означает, что эти сорта не используются на приусадебных участках, а говорит лишь о том, что почвопокровные розы объединили в себе массу преимуществ, таких как обильное цветение, устойчивость к морозам и болезням, неприхотливость, низкие затраты на содержание, толерантность к механическим повреждениям. Именно розы этой группы способны подавить рост сорной травы, так как кусты быстро разрастаются, хорошо ветвятся и застилают клумбу сплошным «дерном», тем самым препятствуя попаданию солнечных лучей на поверхность земли. В городском озеленении затраты на посадочный материал роз лишь не значительно превышают затраты на рассаду однолетников и гарантируют длительно и обильно цветущую клумбу минимум на 7 лет. Вдобавок к этому эти сорта способны самоочищаться, то есть не требуют обрывания увядших цветков. Свое название сорт Аспирин получил в виду договоренности Tantau (фирмы производителя) и Bayer (фирмы- производителя всем известного одноименного медицинского препарата) в связи со столетним юбилеем этого лекарства. Сорт не высокий (около 60-80 см). Ширина куста около 80 см. Цветение непрерывное, обильное. Диаметр цветка 5-7 см. Цветочки махровые (около50 лепестков), собранны в соцветия (от 3 до 15 штук). Аромат легкий, нежный. Цвет янтарно-белый, и лишь в прохладную погоду цветы приобретают неброский, но хорошо заметный розовый оттенок. Листва среднего размера, светло-зеленая, глянцевая. Сорт предпочитает солнечные места, но и в полутени чувствует себя неплохо. Рекомендуемое расстояние между растениями при посадке 45-60 см. Также, кроме озеленения общественных мест, сорт рекомендуется для разрабаток миксбордеров и для одиночных посадок. 

Сорт получен 1997 в Германии розовоческой фирмой Tantau при скрещивании RT8335 x The Fairy

  Дополнительная информация о розе сорта Аспирин розе в Азбуке сортов роз. 

© Лафазан Н. Д., 2010