Селекционер - S. McGredy;

Группа - флорибунда;

Цветение - обильное, длительное;

Высота куста - около 100 - 110 см; 

Диаметр цветка - около 10 см;

Устойчивость к болезням и морозам - выше средней;

Аромат - насыщенный.

 «Сорт сохраняет популярность благодаря обильному цветению и сильному чудесному аромату, за что неоднократно награждался призами» - с этих слов начинает описание Arthur Bell Евгений Писарев в своей книге «Розы. Энциклопедия».  Автор этой книге, говоря об этой розе отмечает, что полумахровые цветки в начале цветения желтого цвета, со временем становятся кремово-желтыми. Кусты характеризует как «высокорослые», а побеги «толстые и прямые». В описании также приведены данные о зимостойкости 100 % (по данным ЦБС СО РАН).

  В другой, не менее известной книге «Все о розах» (В. В. Воронцов, В. И. Коробов), авторы отмечают, что полумахровые (около 20 лепестков), крупные (около 9 см в диаметре) цветки варьируются от желтых до кремово-желтых и собраны в соцветия от 3 до 5 цветков на фоне ярких  жестких листьев. Не обходят вниманием  эти розоводы и аромат, называя цветки Артур Белл душистыми. По данным вышеуказанных специалистов в области декоративного садоводства, Arthur Bell хорошо зарекомендовал себя в условиях субтропического климата, а для средней полосы России рекомендован ГБС РАН им. Н. В. Цицина.

  Д. Г. Хессайон отмечает, что сорт устойчив к неблагоприятным погодным условиям. Также в своей книге, описывая аромат этого сорта, он пишет, что он интенсивен, и в этом плане у него мало конкурентов среди роз группы флорибунда». Не оставляет без внимания автор и устойчивость к черной пятнистости и мучнистой росе. Говоря о цветении Хессайон указывает, что начинается оно очень рано и продолжается до осени. Автор в своей книге отмечает и недостаток Arthur Bell, а именно то, что цветки из золотистых со временем становятся бледно-кремовыми. Среди наград он перечисляет «Почетный диплом « (Великобритания), «Почетная медаль Королевского общества садоводов» (Великобритания), «Медаль за ароматность» (США).

  Уделила внимание Артуру Беллу в своей книге «Розы» и О. В. Васильева. На основе материалов исследований, проведенных в Центральном сибирском ботаническом саду СО РАН, она приводит следующие данные:

1)   бутоны овальные;

2)   цветки желтые с небольшими красными мазками в основании;

3)   диаметр цветка 8-9 см;

4)   количество лепестков около 20 штук;

5)   в соцветиях до 5 цветков;

6)   длина цветоноса 30 – 38 см;

7)    листья темно-зеленого цвета, жесткие, морщинистые;

8)   Декоративность 98 баллов;

9)    Зимостойкость 100 %.

       Васильева О. В. отмечает, что сорт перспективен для групп. Также уделяет внимание тому, что сорт устойчив к грибным болезням.

   Сорт получен в 1965 году (S. McGredy IV) при скрещивании Clare Grammerstorf x Piccadilly.

  Использовались материалы:

1. «Все о розах», Д-р Д. Г. Хессайон, Москва, «Кладезь-Букс, 2009.
2. «Розы. Энциклопедия». Евгений Писарев, Москва, «Эксмо», 2009.
3. «Все о розах», В. В. Воронцов, В. И Коробов, Москва, ЗАО «Фитон+», 2007.
4. «Розы», Васильева О. Ю, Новосибирск, «Сибирское университетское издание», 2004.
5. Интернет-источники.

© Лафазан Н. Д., 2017.

  «Сорт зберігає популярність завдяки рясному цвітінню і сильному чудесному аромату, за що неодноразово нагороджувався призами» - з цих слів починає опис Arthur Bell Євген Писарєв у своїй книзі «Троянди.  Енциклопедія ».  Автор цієї книги, кажучи про цю троянду зазначає, що напівмахрові квітки на початку цвітіння жовтого кольору, з часом стають кремово-жовтими. Кущі характеризує як «високо рослі», а пагони «товсті і прямі».  В описі також наведені дані про зимостійкості 100% (за даними ЦБС СО РАН).

   В інший, не менш відомій книзі «Все про троянди» (В. В. Воронцов, В. І. Коробов), автори відзначають, що напівмахрові (близько 20 пелюсток), великі (близько 9 см в діаметрі) квітки варіюються від жовтих до  кремово-жовтих і зібрані у суцвіття від 3  до   5 квіток на тлі яскраве жорстке листя.  Не оминають увагою ці трояндоводи і аромат, називаючи квітку Артур Белл запашними.  За даними вищевказаних фахівців в області декоративного садівництва, Arthur Bell добре зарекомендував себе в умовах субтропічного клімату, а для середньої смуги Росії рекомендований ГБС РАН ім.  Н. В. Цицина.

  Д. Г. Хессайон зазначає, що сорт стійкий до несприятливих погодних умов.  Також у своїй книзі, описуючи аромат цього сорту, він пише, що він інтенсивний, і в цьому плані у нього мало конкурентів серед троянд групи флорибунда ».  Чи не залишає без уваги автор і стійкість до чорної плямистості та борошнистої роси.  Говорячи про цвітіння Хессайон вказує, що починається воно дуже рано і триває до осені.  Автор у своїй книзі відзначає і недолік Arthur Bell, а саме те, що квітки золотисті згодом стають блідо-кремовими.  Серед нагород він перераховує «Почесний диплом« (Великобританія), «Почесна медаль Королівського товариства садівників» (Великобританія), «Медаль за ароматність» (США).

  Приділила увагу Артуру Беллу у своїй книзі «Троянди» та О. В. Васильєва.  На основі матеріалів досліджень, проведених в Центральному сибірському ботанічному саду СО РАН, вона наводить такі дані:

1) бутони овальні;

2) квітки жовті з невеликими червоними мазками в підставі;

3) діаметр квітки 8-9 см;

4) кількість пелюсток близько 20 штук;

5) в суцвіттях до 5 квіток;

6) довжина квітконоса 30 - 38 см;

7) листя темно-зеленого кольору, жорсткі, зморшкуваті;

8) Декоративність 98 балів;

9) Зимостійкість 100%.

© Лафазан Н. Д., 2021