Селекционер - Meilland;

Группа - кустовые розы (шрабы);

Цветение - обильное, непрерывное;

Высота куста - около 100 см;

Диаметр цветка - до 10 см.;

Устойчивость к морозам и болезням - высокая;

Аромат - легкий.

Сорт отриманий у Франції у 2000 році за схрещуванні Sunblest насіння: (Anthony Meilland х Sunblest) х Mrs. Jones (Meilland International). Ця троянда володіє прекрасними декоративними якостями, високою стійкістю до морозів (6 зона), стійка до захворювань і шкідників, рясно цвіте протягом усього сезону. Ніжний колір квітки жовто-кремово-молочного тону, його красива форма, яка спочатку класична, а згодом змінюється формою старовинної троянди, махровість (до 100 пелюсток) не залишає трояндорів байдужими. Добре облиствені кущі красивої форми в поєднанні з пишним цвітінням зібраним в кисті квіток в будь-якому саду стануть прикрасою. Про цю троянду багато пишуть, говорять, сперечаються - вона змогла за досить короткий час набути широкого поширення в світі. Напевно, є трояндорі, які з яких-небудь причин нею незадоволені, але більшість шанувальників троянд відносять її до своїх улюблених сортів.

В. Вишеславцев в своїй книзі «Троянди для Вашого саду» зазначає, що сорт зимостійкий і стійкий до захворювань. Він пише про нього: «Кущ ..., усипаний численними великими лимонно-жовтими квітками діаметром 8 - 10 см, зібраними по 2 - 5 штук в кисті». Про форму квітки автор пише: «Квіти мають форму чаши, внутрішні пелюстки темніші». До слова, автор вказує, що Чайковський відноситься до паркових троянд.Н.В. Анзігітова ( «Троянди») в своїй книзі вказує, що сорту характерно рясне, повторне цвітіння ». Про квітки вона пише: «квітки елегантної форми, світло-жовтого кольору, з 70 пелюстками». Як і більшість джерел, автор зазначає, що сорт стійкий до захворювань.

  Євген Писарєв класифікує цю троянду як чайно-гібридну. Він зазначає, що кущі прямі, рослі, з темно-зеленим листям »і вказує висоту в 100 - 130 см. Про квітку Чайковського він пише:« Велика квітка, густомахрова, в стилі старовинних троянд, світло-жовта. У повному розпуску забарвлення стає слонової кістки». Цей автор один з небагатьох залишив поза увагою стійкість до чорної плямистості як високу, вказавши, що сорт може вражатися цим захворюванням при несприятливих умовах.

  З. Клименко, В. Зикова в книзі «Французькі троянди селекції Мейа» починають опис Чайковський зі слів «Ця троянда не потребує багато уваги і турботи». Далі автори відзначають, що у неї «елегантні бутони», великі чашовидної форми квітки ». Цвітіння Tchaikovski вони характеризують як «рясне, тривале». Колірна гамма описана наступним чином: «забарвлення квіток майже біле, але в напіврозпуску центр квітки жовтий». Так само автори підкреслили, що найбільш інтенсивне забарвлення у квітів цього сорту на початку і в кінці сезону. Саме ці автори змогли б пояснити трояндорям, яким не дає спокою суперечка про аромат Tchaikovski. Вони пишуть про це наступне: «Наявність аромату у квіток залежить від місця і умов вирощування». На завершення опису ці відомі багатьом трояндорям, які, до слова є авторами не однієї книги, додають: «Це один з тих рідкісних сортів, які не втрачають своєї чарівності навіть при вирощуванні в півтіні».

  Галина Панкратова в книзі «Садові троянди», в розділі «Основні хвороби троянд» зазначає, що Чайковський - це сорт, який регулярно виявляє схильність до борошнистої роси. У цієї ж статті автор пише, що такі сорти «слід висаджувати поблизу стін і в захищених від вітру місцях».

Ми зобов'язані додати, що ця троянда в Росії відома як Tchaikovski, а в Австралії її знають як Maggie і Maggie Tabberer в честь Меггі Тебберер, а також вона може зустрічатися під робочою назвою MEIchibon. До слова, в силу труднощів транскрібаціі прізвища Чайковський, виникло кілька варіантів написання в англійській мові, крім звичного нам це може бути ще Tchaikovsky, Tschaikowski.

© Лафазан Н. Д., 2021

Сорт получен во Франции в 2000 году при скрещивании Sunblest семена: (Anthony Meilland х Sunblest) х Mrs. Jones (Meilland International). Эта роза обладает прекрасными декоративными качествами, высокой устойчивостью к морозам (6 зона), устойчива к заболеваниям и вредителям, обильно цветет на протяжении всего сезона. Нежный цвет цветка желто-кремово-молочного тона, его красивая форма, которая изначально классическая, а со временем сменяется формой старинной розы, махровость (до 100 лепестков) не оставляет розоводов равнодушными. Хорошо облиственные кусты красивой формы в сочетании с пышным цветением собранных в кисти цветков в любом саду станут украшением. Об этой розе много пишут, говорят, спорят – она смогла за достаточно короткое время получить широкое распространение в мире. Наверное, есть розоводы, которые по каким-либо причинам ею недовольны, но большинство любителей роз относят её к своим любимым сортам.

  В. Вышеславцев в своей книге в своей книге «Розы для Вашего сада» отмечает, что сорт зимостойкий и устойчив к заболеваниям. Он пишет о нем: «Куст…, усыпан многочисленными крупными лимонно-желтыми цветками диаметром 8 – 10 см, собранными по 2 – 5 штук в кисти». О форме цветка авто пишет: «Цветки имеют форму чаши, внутренние лепестки более темные». К слову, автор указывает, что Чайковский относится к парковым розам.

  Н.В. Анзигитова («Розы») в своей книге указывает, что сорту характерно обильное, повторное цветение». О цветках она пишет: «цветки элегантной формы, светло-желтого цвета, с 70 лепестками». Как и большинство источников, автор отмечает, что сорт стойкий к заболеваниям.

  Евгений Писарев классифицирует эту розу как чайно-гибридную. Он отмечает, что кусты прямые, рослые, с темно-зеленой листвой» и указывает высоту в 100 – 130 см. О цветке Чайковского он пишет: «Крупный цветок, густомахровый, в стиле старинных роз, светло-желтый. В полном роспуске окраска становится слоновой кости». Этот автор один из немногих не отметил устойчивость к черной пятнистости как высокую, указав, что сорт может поражаться этим заболеванием при неблагоприятных условиях.

  З. Клименко, В. Зыкова в книге «Французские розы селекции Мейан» начинают описание Чайковский со слов «Эта роза не потребует много внимания и заботы». Далее авторы отмечают, что у нее «элегантные бутоны», крупные чашевидной формы цветки». Цветение Tchaikovski они характеризуют как «обильное, длительное». Цветовая гамма описана следующим образом: «окраска цветков почти белая, но в полуроспуске центр цветка желтый». Так же авторы подчеркнули, что наиболее интенсивная окраска у цветов этого сорта в начале и в конце сезона. Именно эти авторы смогли бы объяснить розоводам, которым не дает покоя спор об аромате Tchaikovski. Они пишут об этом следующее: «Наличие аромата у цветков зависит от места и условий выращивания». В завершение описания эти известные многим розоводы, которые, к слову являются авторами не одной книги, добавляют: «Это один из тех редких сортов, которые не теряют своего очарования даже при выращивании в полутени».

  Галина Панкратова в книге «Садовые розы», в разделе «Основные болезни роз» отмечает, что Чайковский – это сорт, который регулярно проявляет склонность к мучнистой росе. В этой же статье автор пишет, что такие сорта «следует высаживать вблизи стен и в защищенных от ветра местах».
Мы обязаны добавить, что эта роза в России известна как Tchaikovski, а в Австралии её знают как Maggie и Maggie Tabberer в честь Мэгги Тэбберер, а также она может встречаться под рабочим название MEIchibon. К слову, в силу сложностей транскрибации фамилии Чайковский, возникло несколько вариантов написания в английском языке, кроме привычного нам это может быть еще Tchaikovsky, Tschaikowski.

  Дополнительно о сорте Tchaikovski в Катал оге сортов роз.

Использовались материалы:

1. Лучшие розы для Вашего сада, В. Вышеславцев, Москва, Фитон +, 2008.

2. Розы, Антигизова Н.В., Москва, Кладезь-Букс, 2011.

3. Розы. Энциклопедия, Е.А. Писарев, Москва, Эксмо, 2009.

4. Французские розы селекции Мейан, З. Клименко, В. Зыкова, Москва, Фитон +, 2008.

5. Садовые розы, Панкратова Г. М. ООО «Эксмо», 2012 год.

© Лафазан Н. Д., 2014.