Виноградарство в Радянському Союзі — одна з важливих галузей сільськогосподарського виробництва. Його значення зумовлюється насамперед тим, що свіжий виноград являє собою високопоживний продукт з дуже цінними лікувально-дієтичними властивостями.

  У соку ягід до 30% цукру (переважно глюкози), є вітаміни, органічні кислоти і солі. Виноград у ряді випадків успішно використовується при лікуванні недокрів’я, хвороб шлунку, нирок, обміну речовин і т. д. За свої поживні та смакові якості він по праву займає одне з перших місць серед інших плодів та ягід.

Деякі сорти з високою цукристістю після сушіння дають прекрасний продукт (ізюм та кишмиш), який можна споживати безпосередньо, а також широко використовувати в кондитерській промисловості. Цінні властивості свіжого винограду при сушінні зберігаються майже цілком.

З технічних сортів винограду на Україні виготовляють різноманітну винопродукцію: столові, міцні й десертні вина, шампанські та коньячні виноматеріали, виноградні соки.

  На весь світ відомі мускатні та токайські вина Південного берега Криму, славляться своїми столовими винами райони нижнього Придніпров’я, причорноморські райони Одеської області, райони Закарпаття. На міжнародній виставці вин, яка відбулася в Югославії в 1955 p., з 17 золотих медалей, які були присуджені кращим зразкам вин, 9 дістали вина Радянського Союзу. З них одна третина була присуджена українським винам: «Сонячна долина», «Токай південнобережний» і «Мускат білий» У 1957 р. на тій же виставці мускати, виготовлені на Україні, знов одержали найвищу нагороду — золоту медаль.

  Велике значення має виноград і як сировина для консервної промисловості. Виноградні соки, сиропи, компоти, варення, мармелад, бекмес високо ціняться споживачем і користуються значним попитом у населення.

  З відходів виноробства добувають виннокам’яну кислоту, винний камінь, виннокислі калій та кальцій і інші речовини, що використовуються у різних галузях промисловості. Крім того, з виноградних гребенів добувають дубильні речовини, насіння переробляють на олію придатну як для технічних цілей, так і на харчування, а вижимки та дріжджі переганяють на спирт.

  Виноградна лоза має ряд цінних біологічних особливостей, з яких насамперед слід відзначити здатність її рости в різних грунтових умовах і давати на піщаних, щебінчастих, галькових і інших грунтах добрі врожаї. Завдяки добре розвиненій кореневій системі, яка глибоко проникає в грунт, кущі беруть вологу з глибших горизонтів, внаслідок чого рослини краще переносять засуху.

  Порівняно з іншими плодовими культурами, виноград раніше вступає в пору плодоношення і відзначається більшою довговічністю. Вже на 2-й чи 3-й рік після садіння саджанцями і перший рік розмноження відсадками збирають перший урожай. Виноградні кущі можуть рости і плодоносити до 60—80 і навіть 100 років. Насадження в такому віці досить часто можна бачити на Південному березі Криму.

  Коли додержувати встановлених правил догляду за виноградними кущами і грунтом, вносити потрібну кількість добрив, виконувати в цілому весь комплекс агротехнічних заходів, виноград може давати дуже високі врожаї. Так, в Узбекистані, наприклад, на поливних ділянках винограду збирали близько 1000 ц/га, тобто найвищі врожаї в світі.

  Дуже важливе значення виноградарства і в економіці колгоспів та радгоспів. Є багато господарств, які, використовуючи досягнення науки й досвід передовиків-виноградарів, у різних природних умовах одержують високі грошові доходи від винограду. Прикладом може бути комплексне багатогалузеве господарство колгоспу ім. Леніна, Білгород-Дністровського району. Одеської області.

  В цьому господарстві, яке має 5 тис. га ріллі, основні площі — 58%—займають зернові культури, 2% використовуються під овочеві культури, 6% — під технічні культури. Значну площу займають виноградники — 414 гектарів, з яких більше половини (242 гектари) плодоносять. У колгоспі добре розвинене тваринництво м’ясо-молочного напрямку.

  За даними річних звітів, у середньому за 1954—1958 pp. колгосп витрачав на кожний гектар зернових культур ЗО трудоднів, технічних — 41, овочевих—135 і винограду — 276 трудоднів.

  Найвищі грошові доходи дало виноградарство.

  Порівняльні дані затрат праці і грошових надходжень віл різних галузей цього господарства наводяться далі. Таким чином зернові і технічні культури – затраті праці (у % від загальних затрат) – 13, 0, грошові надходження (у % до загальної  суми) 7, 6. Овочівництво – 2,5 та 1,7 відповідно, виноградарство 17,4 та 70,0, а тваринництво 23,5 та 13,9.Нагадаємо, що ці дані стосуються колгоспу ім. Леніна, Білгород-Дністровського району, Одеської області

  Щорічно з одного гектара плодоносного виноградника надходило по 25,4 тис. крб., а від овочевих культур не більше 2,5 тис. крб. Кожен затрачений трудодень у виноградарстві дав колгоспові понад 92 крб.