СТАН ВИНОГРАДАРСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ РСР

  Виноград на Україні почали розводити дуже давно. По берегах Чорного моря, у низах Дніпра, Дністра та Бугу, на Кримському півострові культура винограду існувала ще в VII—II ст. до нашої ери.

  Виноград тут розводили стародавні греки-колоністи, які заснували в цих районах багато квітучих колоній (Ольвія в гирлі Вузького лиману, Тіра на місці сучасного м. Білгорода-Дністровського, Херсонес біля Севастополя, Пантикапея біля Керчі, Фанагорія на Таманському півострові і інші).

  Пізніше виноградники розводили і наші предки — східні слов’яни.

  Період сучасного промислового розведення винограду в степових районах України не перевищує 150 років. У Криму виноградарство почало поступово відновлюватись тільки після приєднання Криму до Росії у XVIII ст.

  Через історичні умови виноградарство на Україні до Великої Жовтневої соціалістичної революції особливого поширення не набуло. Без Закарпатської області і районів колишньої Ізмаїльської області до 1914 р. площа виноградників ледве досягала 67 тис. га. Основні промислові насадження виноградників були власністю поміщиків, частково перебували у віданні удільного відомства, і тільки невеликі площі належали селянам.

  За період першої світової і потім громадянської війни площа виноградників різко скоротилась і перед двадцятими роками становила приблизно 16 тис. га.

  Інтенсивному розвитку виноградарства, що почався в 1930— 32 pp., передували докорінні соціалістичні перебудови на селі. Після завершення колективізації насадження в колгоспах швидко розширюються, створюються великі масиви виноградників. До 1940 р. площа насаджень в республіці в сучасних її межах

вже досягла 103,4 тис. га.

  У роки Великої Вітчизняної війни і тимчасової німецької окупації частина виноградників, залишаючись довгий час без догляду, загинула. Великі площі були знищені в період воєнних дій.

  Уцілілі виноградники були дуже зріджені. У 1946 р. загальна площа не перевищувала 78 тис. га. Трохи зменшилась площа і в післявоєнний період в результаті викорчування старих, головним чином, гібридних насаджень.

   Внаслідок заходів, що їх вжили партія і уряд для піднесення всіх галузей сільського господарства, особливо в післявоєнні роки, була відновлена і галузь виноградарства. Па початку 1956 р. в республіці вже було понад 104 тис. га виноградників, у 1957 р.— 160 тис. га, а на кінець 1958 року площа під виноград пиками зросла більш як у 2,5 раза.

  В 1959 р.— першому році семирічки — площа виноградників в Українській РСР перевищила 380 тис. гектарів.

  Щодо площі виноградників Українська РСР вийшла на перше місце в Радянському Союзі. Ще величезніші завдання висунуті позачерговим XXI з’їздом КПРС. Протягом семиріччя на Україні буде посаджено 340 тис. гектарів виноградників, а виробництво винограду зросте у 8 разів. Загальна площа під виноградниками в республіці буде складати понад 600 тис. гектарів. В недалекому майбутньому Українська РСР по виробництву винограду на душу населення випередить західно-європейські країни, які мають значно сприятливіші для культури винограду грунтовокліматичні умови.

  На Україні виноградарство розвинене, головним чином, в Кримській, Одеській, Миколаївській, Херсонській і в Закарпатській областях, де грунтові та кліматичні умови найбільш сприятливі для розведення винограду. Значно розвинулось виноградарство і в Запорізькій та Сталінській областях — відносно нових районах виноградарства.

  Незначні площі виноградників є в Київській, Харківській, Чернігівській, Полтавській, Черкаській, Житомирській, Хмельницькій та Львівській областях, де природні умови суворіші, ніж у південних областях, і вимагають для вирощування цієї культури розробки та застосування особливих агрозаходів щодо садіння та догляду за насадженнями, пильного добору ділянок під нові виноградники, розміщення масивів на схилах теплого місцеположення, створення захисту насаджень від північних холодних вітрів і ряд інших заходів.

  Сорти, що культивуються в цих умовах, крім загальних вимог до них, повніші відзначатись ще й коротким вегетаційним періодом, добрим дозріванням деревини, підвищеною стійкістю проти морозів.