Книги / Виноградарство.
Морфологія, анатомія та фізіологія виноградної рослини. Суцвіття і квітка.

  Квітки у винограду п’ятірного типу, дрібні, жовто-зеленого кольору і зібрані в суцвіття, які являють собою складну китицю, або волоть. Суцвіття закладаються в зимуючій і пасинковій бруньці. Весною в розпуклих бруньках вже є і суцвіття. Ніжка суцвіття та його головна вісь швидко довшають. Вісь суцвіття утворює кілька порядків галуження, які продовжують рости до початку достигання ягід.

  Чашечка квітки має вигляд зеленого обідка. Віночок і пиляки складаються з 5 пелюстків, що зрослися. Пелюстки віночка вгорі міцно з’єднані. Вони утворюють ковпачок, який відокремлюється від чашечки знизу під тиском- прикритих ним пиляків, що швидко ростуть. У квіт ці звичайно п’ять тичинок, які складаються з нитки та пиляка, що містить жовті пилкові зерна завбільшки з 25 мікронів. Маточка складається з приймочки, вологої підчас цвііння, стовпчика та зав’язі з 4 насінними зачатками. Тичинки і маточки є у квіток всіх типів. У двостатевих квіток вони добре розвинені і пилок здатний до запліднення (фертильний). Тичинки чоловічої квітки дуже довгі, а приймочка мало розвинена. Ця квітка не утворює ягід, але пилок її фертильний. Тичинки жіночої квітки дуже короткі, загнуті вниз і дають стерильний пилок. Ця квітка потребує перехресного запилення. Більшість сортів V. vinifera має двостатеві квітки. Рідше у цього виду зустрічається жіночий тип квітки. Дикий виноград є переважно дводомною рослиною.

  Суцвіття закладається попереднього року в зимуючій бруньці зеленого пагона, його розвиток безпосередньо зв’язаний з пасинковим пагоном, у пазусі першого листка якого міститься зимуюче вічко. Установлено, що суцвіття найкраще розвивається при помірному рості пасинка або його прищипуванні. Більше нагромадження крохмалю в тканинах однорічної лози, добре її здерев’яніння і своєчасне припинення росту пагона зумовлюють кращу плодоносність вічок.

  Плодоносність різних по довжині пагона вічок одного й того самого сорту змінюється залежно від грунтово-кліматичних умов та догляду за кущами.

  Втручаючись у процеси обміну речовин виноградної рослини,, можна керувати її розвитком, зокрема формуванням суцвіть у вічках. Цього досягають двома шляхами: зміною умов середовища або впливом пластичних речовин самої рослини, перерозподілом їх в організмі. Так, прищипуванням пагонів у період цвітіння забезпечують тимчасове припинення росту пагонів, внаслідок чого надходження пластичних речовин до суцвіть і вічок, що в цей час формуються, зростає. Завдяки цьому врожай поточного року збільшується і поліпшуються умови для формування майбутнього урожаю.

  Цвітіння починається з того моменту, коли перша пелюстка віночка відокремиться від квітколожа, зумовивши цим відрив і решти — чотирьох. Після цього ковпачок віночка з відгорнутими назовні нижніми краями пелюсток піднімаються на тичинкових нитках, які в цей час розправляються. У двостатевих квіток пиляки, що містяться біля приймочки, після піднімання віночка внаслідок рідкого зменшення вологості тріскаються, пилок висипається на приймочки квітки і розноситься вітром по винограднику, прилітаючи до зволожених приймочок. Комахи беруть дуже малу участь в запиленні винограду.

  На приймочках пилок проростає, його пилкова трубка легко проникає крізь нещільні тканини приймочки та стовпчика, а потім перегородку зав’язі й потрапляє в насінний зачаток. Запліднена зав’язь внаслідок подовження клітин швидко збільшується в об’ємі, утворюючи ягоду винограду. З запліднених насінних зачатків зав’язі утворюється насіння.