ПЕРЕСАДЖУВАННЯ ВКОРІНЕНИХ ЧУБУКІВ У ГРУНТ
Вкорінені чубуки обережно витягають з піску і пересаджують в парниковий родючий грунт. Вирощувати саджанці можна або в горщечках (в парниках і теплиці) або в грунті (в парниках і шкілці).
Вирощування саджанців у горщечках триває без порушення кореневої системи аж до кінця травня наступного року. При вирощуванні в гончарних горщечках рослини без перерви вегетації з метою створення оптимальних умов можна переносити з теплиць в парники і назад, зберігати зимою з грудкою землі.
Розмір горщечків для пересаджування вкорінених чубуків має бути близько 10 см.. Земля для наповнення горщечків мусить бути поживною, але легкою за механічним складом, проникною для води і повітря. Тоді рослини будуть краще розвиватись, а приріст — краще визрівати. Не слід користуватись землею, на якій вирощували розсаду овочевих культур, бо в ній можуть бути зачатки хвороб, які викликають загнивання чубуків.
Пересаджування окорінених чубуків у горщечки провадять в притіненому місці і вживають заходів, щоб під час пересаджування корені не підсихали, а рослини не в’янули. Для цього їх зразу після витягування з піску оббризкують водою і зразу ж висаджують, маючи на увазі, що навіть незначне підсушування коріння може призвести до загибелі рослини. Горщечки спочатку до половини заповнюють землею, потім на неї ставлять чубуки і присипають корені землею. Саджанець добре поливають або занурюють у воду, щоб земля наскрізь промокла і добре пристала до коренів. Горщечки з висадженими вкоріненими чубуками розміщають на стелажах в теплиці чи в остиглих парниках, обгорнувши їх землею, щоб не пересохли. Парники накривають рамами і в перші дні в гарячу пору дня притіняють, а як треба, то й оббризкують водою, не допускаючи в’янення рослин. При роботі в теплиці під час і після пересаджування підтримують достатню вологість повітря.
Коли рослини звикнуть до нових умов і почнуть рости, рами держать на підставках, а згодом зовсім знімають. В міру потреби рослини поливають. Полив краще робити при допомозі шланга, щоб уникнути частого зволоження листя, бо це може сприяти з’явленню мільдью. Горшкові рослини розставляють в парнику не занадто густо, а на відстані 10—15 см одну від одної (80— 100 горщечків на раму). Тоді вони не затіняють одна одну і краще розвиваються, а сонце краще обігріває землю в парнику. Молоді рослини треба систематично обприскувати 0,3—0,5-процентним розчином бордоської рідини для захисту від мільдью. В серпні — вересні рослини підживлюють раз на 10—15 днів, спочатку фосфорними й азотними, а потім фосфорними й калійними добривами. Для розчину добрив беруть 50—100 г суперфосфату і по 20—40 г аміачної селітри й калійної солі на відро води. Підживлення треба починати з малих доз, які, коли не буде шкоди, поступово можна збільшувати. Верхівки рослин, що досягли 40 см, прищипують, щоб сприяти кращому визріванню приросту. Пагони підв’язують до кілочків. Під кінець вегетації поливи можна зменшити, але не допускаючи надмірного пересихання грунту, бо це може затримати визрівання приросту.
Восени рослини оберігають від пошкодження приморозками, намагаючись якомога продовжити період вегетації та поліпшити тепловий режим. Для цього на парники накладають другі короби (нарощують короби) і накривають їх рамами. Рами держать на підставках, підтримуючи температуру в парниках 25—30°. При загрозі приморозку парники на ніч закривають. Коливання температури від 10° уночі до 30° вдень прискорює дозрівання приросту і підготовку рослин до зимівлі.
При належному догляді з зелених чубуків до осені виростають саджанці з добре розвиненою кореневою системою та з приростом 4—6 мм завтовшки, що визрів до 5—40 см залежно від строків початку роботи та догляду за рослинами.
В листопаді — грудні, перед морозами, саджанці переносять для зберігання на зиму. Ті з них, які мають добре визрілий приріст краще зберігати в критих траншеях, куди їх ставлять з горщечками в кілька ярусів, пересипаючи кожний ярус вологим піском, як і звичайні саджанці. Перед цим їх піддають дії легкого приморозку (в 2—3°), потім обривають підмерзле листя і зрізують невизрілу частину приросту. Визрілий приріст обприскують 2-процентним розчином мідного або 3—5-процентним розчином залізного купоросу для захисту від плісняви та грибкових хвороб.
Саджанці пізніх строків розмноження, у яких погано визрів приріст, краще зберігати в теплиці, вкритій матами, при температурі в зимовий період близько 0°. При зберіганні в теплиці є можливість зберігати й невизрілий приріст і навіть листки, але восени його треба кілька разів добре обприскати бордоською рідиною.
Сильні саджанці, у яких приріст визрів більше як на 35 см, весною наступного року висаджують на постійне місце, залишаючи лунку на майбутню довжину приросту саджанця, а слабкіші підрощують весною в теплицях чи в теплих парниках, після чого в стані вегетації висаджують на постійне місце чи в шкілку залежно від стану саджанця і умов господарства.
Вирощування саджанців без горщечків провадиться за два сезони. Для цього вкорінені чубуки висаджують в парники, що звільнилися з-під розсади городніх культур, або в землю на стелажах теплиці, але не дуже густо, приблизно на 10—15 см один від одного (80—100 шт. під одну раму). Доглядають рослини протягом літа так, як і при вирощуванні в горщечках. В листопаді — грудні саджанці викопують, обрізують на них невизрілу частину приросту і зберігають зимою в критих траншеях присипаними вологим піском.
Весною наступного року сильні саджанці ранніх строків розмноження з приростом понад 35 см можна висадити на постійне місце на виноградник, залишивши лунку 14—20 см завглибшки для приросту. Саджанці, недостатньої довжини, ще до розпускання вічок на винограді висаджують в шкілку на глибину 15—20 см. За рослинами встановлюють старанний догляд як у звичайній шкілці, а коли приріст досягне 35 см, його прищипують, щоб викликати потовщення та краще визрівання штамбика майбутнього саджанця. Викопують і зберігають саджанці так, як після звичайної шкілки.
При бажанні сильніші саджанці можна на початку квітня висадити в торфоперегнійні, паперові чи гончарні горщечки розмірами близько 15 см, підростити їх у парниках і в кінці травня — першій половині червня після загартування висадити на постійне місце.
Читать далее...
(099) 631-22-86