Характер цвітіння: повторне;

Висота куща: ~120 см;

Діаметр квітки: ~10-12 см;

Стійкість до хвороб та морозів: вище за середню;

Аромат: відсутній.

Про сорт Ескалібур на сьогодні ще дуже мало інформації як в інтернет-джерелах, так і в друкованих виданнях. У зв'язку з цим відносно цього сорту виникає деяка плутанина. Для того щоб розставити усі крапки над "i" слід звернутися до першоджерела, а саме, до опису автора, складеного для отримання патенту на цей сорт (робоча назва JACkisca), поданого 20 січня 1999 року. Селекціонером цього сорту є Zary, Keith W, тоді як згодом правонаступником цього сорту стала фірма Jackson & Perkins. В анотації до сорту автор охарактеризував його як "чайно-гібридна троянда з високою продуктивністю зрізочної продукції червоних квіток на середньої довжини квітконосах з високою тривалістю життя в зрізці, енергійним, вертикальним зростанням і стійкістю до борошнистої роси."

Також автор відмічає, що сорт отриманий при схрещуванні незапатентованих сортів ('KORokis, AROresas). Автор стверджує, що тривалість життя квітки представленого сорту у вазі складає більше 14 днів. Він підкреслює, що характер цвітіння - безперервний. Бутон високий, висота складає 3,7 см. Форма бутона - яйцеподібна. Колір пуп'янка червоно-пурпурної групи, який в колірній таблиці Королівського суспільства садівників має номер 60А ( http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan2.html ). При напіврозпуску верхня частина пелюстки має колір що відноситься до червоного 53В ( http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan1.html ) і нижня сторона до групи 53d ( http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan1.html ) з чітко видимими прожилками. Квітки на квітконосах розташовані по одній. Квітки з високим центром, пелюстки злегка закручені назовні, з трохи фестончастим краєм. Середня кількість пелюсток у звичайних умовах 40-45 штук. Основа кожної пелюстки має білу основу, близьку до кольору 155С ( http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan4.html ).

Аромат відсутній. Пелюстки товсті, круглі. Листя овальне, гостре, зазублене, зеленого кольору. На стійкість до чорної плямистості і іржі випробування не проводилися. Кількість колючок не велика. Дослідження сорту робилися в захищеному ґрунті. Від себе залишається лише додати, що за роки вирощування сорту Excalibur в наших умовах його стійкість до хвороб оцінена як "вище за середню". Колір пелюсток хочеться назвати "полунично-червоний", зі світлішою основою. Келих квітки дійсно високий, літом звичайного розміру (10-12 см), і гарного розміру в період, коли спадає жара. Форма квітки дещо урочиста, пелюстки акуратно складені. Декоративні якості високі. Висота куща досягає 120 см.

© Лафазан Н. Д., 2020.

  О сорте Экскалибур на сегодняшний день еще очень мало информации как в интернет-источниках, так и в печатных изданиях. В связи с этим в отношении этого сорта возникает некая путаница. Для того, что бы расставить все точки над i следует обратиться к первоисточнику, а именно, к описанию автора, составленного для получения патента на этот сорт (рабочее название JACkisca), поданного 20 января 1999 года. Селекционером этого сорта является Zary, Keith W , в то время как впоследствии правопреемником этого сорта стала фирма Jackson & Perkins. В аннотации к сорту автор охарактеризовал его как «чайно-гибридная роза с высокой производительностью срезочной продукции красных цветков на средней длины побегах с высокой продолжительностью жизни   в срезке, энергичным, вертикальным ростом и устойчивостью к мучнистой россе. Также автор отмечает, что сорт получен при скрещивании незапатентованных сортов (`KORokis, AROresas). Автор утверждает, что длительность жизни цветка представленного сорта в вазе составляет более 14 дней. Он подчеркивает, что характер цветения – непрерывный.

  Бутон высокий, высота составляет 3,7 см. Форма бутона – яйцевидная. Цвет бутона красно-пурпурной группы, который  в цветовой таблице Королевского общества садоводов имеет номер 60А ( http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan2.html). При полуроспуске верхняя часть лепестка имеет цвет относящийся красный 53В (http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan1.html) и нижняя сторона к группе 53D ( http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan1.html) с четко просматривающимися прожилками. Цветки на цветоносах расположены по одному. Цветки с высоким центром, лепестки слегка закручены наружу, с немного фестончатым краем. Среднее количество лепестков в обычных условиях 40-45 штук. Основание каждого лепестка имеет белое основание, близкое к цвету 155С   (http://www.azaleas.org/index.pl/rhsmacfan4.html). Аромат отсутствует. Лепестки толстые, круглые. Листва овальная, острая, зазубренная, зеленого цвета. На устойчивость к черной пятнистости и ржавчине испытания не проводились. Количество колючек не большое. Исследования сорта производились в защищенном грунте.

  От себя остается лишь добавить, что за годы выращивания сорта Excalibur в наших условиях его устойчивость к болезням оценена как «выше средне». Цвет лепестков хочется назвать «клубнично-красный», со светлым основанием. Бокал цветка действительно высокий, летом обычного размера (10-12 см), и восхитительного размера в период, когда спадает жара. Форма цветка несколько торжественная, лепестки аккуратно сложены. Декоративные качества высокие. Высота куста достигает 120 см .  

© Лафазан Н. Д., 2012