Характер цвітіння: ремонтантне;

Висота куща: ~ 80 см; 

Діаметр квітки: від 8 до 11 см;

Стійкість до хвороб та морозів: вище за середню;

Аромат: легкий.

  Ця троянда має дві поширені назви-синоніми, за якими її знають багато трояндоводів, і обидві назви вона дістала на честь відомих та важливих у своїй сфері людей. Але про все послідовно.

Як правило, у більшості інформаційних джерел цей сорт приведений під назвою Hommage a Barbara. Цю назву вона дістала на честь видатної французької співачки, що підкорила Францію чудовим високим голосом (який немов зачаровував слухачів), проникливими текстами, неймовірною красою, чудовою пластикою, чарівливою грою на роялі та елегантному стилю. Вона збирала аншлаги відомих далеко за межами Парижу "Олімпії" і "Шатле". Але, Барбара, уроджена Монік Серф, відома не лише як видатна співачка, вона відбулася як актриса кіно, а також підкорила театральні підмостки. Відомо, що в театрі вона грала з Жераром Депардьє, з яким у них були теплі дружні стосунки. Барбара об'їздила чимало країн, і, між іншим, двічі відвідувала Радянський Союз (у 1969 році і в 1973). Можливо, відвідування Радянського Союзу пов'язане з тим, що мати співачки Естер Бродська народилася в Тирасполі та мала російські корені. Залишається лише додати, що назва "Hommage a Barbara" в перекладі з французького означає "Повагу Барбарі" або ж "Данина поваги Барбарі", а був створений цей сорт Дельбаром за замовленням асоціації "Perlimpinpin-Barbara".

Щодо другої  назви цього сорту "Heinz Winkler" не можливо не згадати видатного кухаря, на честь якого ця троянда була названа. Хайнц Вінклєр, наймолодша, одинадцята дитина в сім'ї, з малого віку живучи на фермі, захоплювався приготуванням блюд з натуральних продуктів. До речі, любов до кулінарії йому прищепила його старша сестра. Як наслідок ця любов переросла в захоплення усього його життя, яке зробило його знаменитим. На сьогодні Хайнц Вінклєр один з найвидатніших кухарів сучасності. Автор десятка кулінарних книг, володар багатьох титулів і нагород, засновник кулінарного стилю, прибічник збалансованого харчування, володар власного бізнесу у вигляді готелю і ресторану ("Residenz Heinz Wiinkler"), розташованого в містечку Ашау. Кухня Вінклєра кардинально відрізняється від звичної сучасній людині кухні. Автор називає її "вітальною кухнею", і основна її концепція полягає у використанні природної аптеки - цілющих трав. Хайнц Вінклєр добився, що куштуючи його кулінарні шедеври, відвідувачі не відчувають тяжкості в шлунку, йдуть з прекрасним настроєм і повертаються в його ресторан знову і знову.

Як правило, трояндарі відмічають, що краса квітки не передає належним чином жодна фотографія, захоплюються її толерантністю до дощу, стійкістю до вигорання, діляться враженнями про тривалість життя окремо взятої квітки, яка, до речі, перевищує тижневий період, захоплюються її здатністю до самоочищення (квітки, що відцвітають, обсипаються самі разом з квітконіжкою і не псують презентабельний вид куща). Трояндоводи, що вирощують її, відмічають, що кущ має прекрасну форму і не вимагає яких будь-яких хитрих обрізок. Цвітіння цієї троянди не залишає трояндоводів байдужим, оскільки воно триває упродовж усього сезону, його рясність не може не вражати, а декоративні якості квітки іноді просто неможливо передати словами. У цій квітці прекрасно все: її форма (квітки немов мереживні, складаються з декількох шарів хвилястих пелюсток, а відцвітаючи "контрастують" золотистими тичинками), глибокий червоний колір з темним оксамитовим напиленням пелюсток, розмір квітки (як правило, квітка досягає більше 8 см в діаметрі, що при середній висоті куща 80 см, є дуже переконливим).Кущі цього сорту густооблиствені і соковита зелень слугує прекрасним фоном для досить яскравого примітного цвітіння.

Мабуть, опис цього сорту не був би повним, якби не згадати думки авторів книг про троянди. Євгеній Писарєв називає її "прекрасною", відмічаючи її оксамитову фактуру пелюстки. Він говорить наступне: "хоча у неї не класична келихоподібна форма, проте, квітка дуже красива і приваблива", додаючи, що сорт недаремно присвячений актрисі. Н.В. Рєзвіна розпочинає свій опис зі слів "ця приголомшлива троянда цвіте надзвичайно тривало". При обговоренні забарвлення Оммаж а Барбара Ніна Рєзвіна вживає наступне порівняння: "(квітки) насиченого червоного кольору з чорним оксамитовим нальотом, завдяки якому на зворотній стороні пелюсток з'являються золотисті відблиски". Ця трояндарка-практик відмічає, що "квітки тримаються впродовж місяця, потім кущ легко очищається від зів'ялих квіток і знову набирає бутони", додаючи, що квітки не ушкоджуються дощем. Цікаво відмітити, що цей автор називає Heinz Winkler "найулюбленішою" з колекції Дельбара. Чимало уваги приділила цій троянді Галина Панкратова, розібравши цей сорт "по поличках", починаючи від історії, від персон, яким він присвячений, закінчуючи захопленими відгуками, відмічаючи, що " (сорт) стійко тримається в наших улюбленчиках останні п'ять років", і рекомендуючи читачам посадити її в саду. Єдине, на що нарікає цей автор - відсутність запаху. Завершуючи опис, нам залишається лише зазначити, що отриманий цей прекрасний сорт при схрещуванні Rheinaupark x Lasting Love. Також в інформаційних джерелах сорт може зустрічатися під менш поширеною назвою синонімом Rooibos Rose, робочою назвою DELchifrou і номерним CC 98.8303.2.

© Лафазан Н. Д., 2020,

  Эта роза имеет два распространенных названия-синонима, под которыми её знают многие розоводы, и оба названия она получила в честь значимых в своей сфере и знаменитых людей. Но обо всем по порядку.

  Как правило, в большинстве информационных источников этот сорт приведен под названием Hommage a Barbara. Это название она получила в честь выдающейся французской певицы, покорившей Францию восхитительным высоким голосом (который словно завораживал слушателей), проникновенными текстами, неимоверной красотой, восхитительной пластикой, чарующей игре на рояле и элегантному стилю. Она собирала аншлаги известных далеко за пределами Парижа «Олимпии» и «Шатле». Но, Барбара, урожденная Моник Серф, известна не только как выдающаяся певица, - она состоялась как актриса кино, а также покорила театральные подмостки. Известно, что в театре она играла с Жераром Депардье, с которым у них были теплые дружеские отношения. Барбара объездила немало стран, и, между прочим, дважды посещала Советский Союз (в 1969 году и в 1973). Возможно, посещение Советского Союза связано с тем, что мать певицы Эстер Бродская родилась в Тирасполе и имела русские корни. Остается лишь добавить, что название «Hommage a Barbara» в переводе с французского означает «Почтение Барбаре» или же «Дань уважения Барбаре», а был создан этот сорт Дельбаром по заказу ассоциации «Perlimpinpin-Barbara».

  Говоря о втором названии этого сорта «Heinz Winkler» не возможно не вспомнить выдающегося повара, в честь которого эта роза была названа. Хайнц Винклер, самый младший, одиннадцатый ребенок  в семье с малого возраста, живя на ферме, увлекался приготовлением блюд из натуральных продуктов. К слову, любовь к кулинарии привила его старшая сестра. В последствие, эта любовь переросла в увлечение всей его жизни, которое сделало его знаменитым. На сегодняшний день Хайнц Винклер один из самых выдающихся поваров современности. Автор десятка кулинарных книг, обладатель многих титулов и наград, основоположник кулинарного стиля, сторонник сбалансированного питания, обладатель собственного бизнеса в виде отеля и ресторана («Residenz Heinz Wiinkler»), расположенного в городке Ашау. Кухня Винклера кардинально отличается от привычной современному человеку кухни. Автор называет её «витальной кухней», и основная её концепция заключается в использовании природной аптеки – целебных трав. Хайнц Винклер добился, что отведывая его кулинарные шедевры, посетители не ощущают тяжести в желудке, уходят с прекрасным настроением, и возвращаются в его ресторан вновь и вновь.

  Возможно, в данном описании мы непривычно много времени уделили людям, в честь которых назван сорт, но, уверены, что практически каждый сделал вывод, что в честь таких личностей называют сорта, приближенные к идеальным. И действительно, эту розу не редко называют «украшением розария», и отмечают, что она перспективна. Как правило, розоводы отмечают, что красота цветка не передает должным образом ни одна фотография, восхищаются её толерантностью к дождю, устойчивостью к выгоранию, делятся впечатлениями о длительности жизни отдельно взятого цветка, который, к слову, превышает недельный период, впечатляются её способностью к самоочищению (отцветающие цветки осыпаются сами вместе с цветоножкой и не портят презентабельный вид куста).

  Выращивающие её розоводы отмечают, что куст имеет прекрасную форму и не требует каких- либо хитрых обрезок. Цветение этой розы не оставляет розоводов равнодушным, так как оно продолжается на протяжении всего сезона, его обильность не может не впечатлять, а декоративные качества цветка, порой просто невозможно передать словами. В этом цветке прекрасно все: его форма (цветки словно кружевные, состоят из нескольких слоев волнистых лепестков, а отцветая «контрастируют» золотистыми тычинками), глубокий красный цвет с темным бархатным напылением лепестков, размер цветка (как правило, цветок достигает более 8 см в диаметре, что при средней высоте куста 80 см, является весьма внушительным). Кусты этого сорта густооблиствены и сочная зелень служит прекрасным фоном для достаточно броского цветения.

  Пожалуй, описание этого сорта не было бы полным, если бы не обратились к мнению авторов книг о розах. Евгений Писарев называет её «прекрасной», отмечая её бархатную фактуру лепестка. Он говорит следующее: «хотя у нее не классическая бокаловидная форма, тем не менее, цветок очень красив и притягателен», добавляя, что сорт не напрасно посвящен актрисе. Н.В. Резвина начинает свое описание со слов «эта потрясающая роза цветет необычайно продолжительно». Говоря о расцветки Оммаж а Барбара Нина Резвина употребляет следующее сравнение: «(цветки) насыщенного красного цвета с черным бархатным налетом, благодаря которому на оборотной стороне лепестков появляются золотистые отблески». Этот розовод-практик отмечает, что «цветки держатся в течение месяца, затем куст легко очищается от увядших цветков и снова набирает бутоны», добавляя, что цветки не повреждаются дождем. Интересно отметить, что этот автор называет Heinz Winkler «Самой любимой» из коллекции Дельбара. Не мало внимания уделила этой розе Галина Панкратова, разобрав этот сорт «по полочкам», начиная от истории, от персон, которым он посвящен, заканчивая восхищенными отзывами, отмечая, что «(сорт) стойко держится в наших любимчиках последние пять лет», и рекомендуя читателям посадить её в саду. Единственное, на что сетует этот автор – отсутствие запаха.

  Завершая описание, нам остается лишь указать, что получен этот прекрасный сорт при скрещивании Rheinaupark x Lasting Love. Также в информационных источниках сорт может встречаться под менее распространенным названием синонимом  Rooibos Rose, рабочим названием DELchifrou и номерным  CC 98.8303.2.

© Лафазан Н. Д., 2015.

  Дополнительно в Азб уке сортов роз.