Характер цвітіння - рясний;

Висота куща - близько 100 см;

Діаметр квітки - більш 10 см;

Стійкість до хвороб і морозів - висока;

Аромат - насичений. 

  Відомий багатьом селекціонер Девід Остін ще у 1987 році вивів чудову трояндочку Вільям Шекспір. Але час показав її значний недолік - це схильність до  борошнистої роси та іржі. З плином часу, у 2000 році, Девід Остін представив троянду William Shakespeare 2000, яка має високі показники стійкості. Сам Девід Остін вважає цю троянду кращою серед червоних англійських троянд. Звичайно ж, цій троянді характерний суто англійський тип квітки, а саме, злегка закручені пелюстки квітки, які ніби розподіляються на чотири частини («квартирки»), до речі, саме тому англійські троянди іноді називають квартируватими трояндами. Дуже цікаво спостерігати за зміною форми квітки, адже спочатку вона має чашоподібну форму, а згодом стає більш плоскою. Часто форму її квітки називають ностальгічною, або порівнюють з «плоским ґудзиком». Ця троянда цвіте як поодинокими квітками, так і квітками, зібраними у суцвіття. У сорту William Shakespeare 2000 гідно великі суцвіття, які злегка никнуть вниз. Іноді тоненькі гілочки не у силах витримати такої маси квітів та потребують підв'язки. Колір цього сорту описати достовірно важко, це червоний тон з відливом малинового, пурпурного та кармінового у різні періоди цвітіння. Автор описав його колір як «багатющий, оксамитовий малиново червоний, змінюється на насичено пурпурний». Насправді, про цей сорт не було чутно нічого поганого: він не хворіє, рясно та тривало цвіте, довго тримає квіти, не вибагливий, підходить для вирощування у півтіні, має насичений, теплий аромат, захоплює своїми досить великими (понад  10 см у діаметрі), густо махровими квітками, має досить високу морозостійкість, не погано показує стійкість до опадів. Часто англійські троянди не показують себе відразу у повній красі, бо перший рік всі свої сили можуть віддати укоріненню, тому не варто робити висновки у перше ж цвітіння. Кущі цього сорту троянди у висоту досягають приблизно 100 см, у ширину близько 75, густооблиствені великим, зеленим, матовим листям. Розмір куща може варіюватися у залежності від кліматичної зони та догляду. Неодмінно, цей кущ троянди прикрасить будь-який сад, та подарує чимало приємних моментів своїм господарям.

  Отримано при схрещуванні невідомого сіянця x The Dark Lady.

© Лафазан Н. Д., 2020.

   Известный многим селекционер Дэвид Остин, ещё в 1987 году вывел чудесную розочку Вильям Шекспир. Но время показало её значительный недостаток – это подверженность мучнистой росе и ржавчине. По прошествии времени, в 2000 году, Дэвид Остин представил розу William Shakespeare 2000, которая имеет высокие показатели устойчивости. Сам Дэвид Остин считает эту розу лучшей среди красных английских роз. Конечно же, этой розе характерен сугубо английский тип цветка, а именно, слегка закрученные лепестки цветка, как бы распределяются на четыре части («квартирки»), кстати, именно поэтому английские розы иногда называют квартированные розы. Очень интересно наблюдать за изменением формы цветка, ведь изначально он имеет чашевидную форму, а со временем становится более плоским. Часто форму ее цветка называют ностальгической, или сравнивают с «плоской пуговицей».Эта роза цветет как одиночными цветками, так и цветками, собранными в соцветия. У сорта William Shakespeare 2000 очень крупные соцветия, которые слегка поникают вниз. Иногда тоненькие веточки не в силах выдержать такой массы цветов, и нуждаются в подвязке. Цвет этого сорта описать достоверно тяжело, это красный тон с отливом малинового, пурпурного и карминового в различные периоды цветения. Автор описал его цвет как «богатейший, бархатный малиново-красный, изменяющийся на насыщенно пурпурный». На самом деле, про этот сорт не было слышно ничего плохого – он не болеет, обильно и длительно цветет, долго держаться цветы, не прихотливый, подходит для выращивания в полутени, имеет насыщенный, тёплый аромат, восхищает своими достаточно крупными (более 10 см в диаметре), густомахровыми цветками, обладает достаточно высокой морозостойкостью, не плохо показывает устойчивость к осадкам. Не редко, английские розы не показывают себя сразу в полной красоте, так как первый год все свои силы могут отдать укоренению, поэтому не стоит делать выводы в первое же цветение. Кусты этого сорта розы в высоту достигают примерно 100 см, в ширину около 75, густооблиственные крупными, зелеными, матовыми листами. Размер куста может варьироваться в зависимости от климатической зоны и ухода. Непременно, этот куст розы украсит любой сад, и подарит не мало приятных моментов своим хозяевам.

Получен при скрещивании  неизвестного сеянца x The Dark Lady

© Лафазан Н. Д., 2010