Группа -гибрид Wichurana;

Цветение - однократное;

Высота куста - до 7 м; 

Диаметр цветка - около 7 - 8  см;

Устойчивость к болезням - выше средней, к морозам - высокая;

Аромат - ярковыраженный.

Alberic Barbier. До цього дня ця старовинна кучерява троянда залишається популярною серед трояндарів усього світу. Особливо вона поширена у теплих країнах, бо у холодних регіонах проявляє себе як не дуже зимостійка, не дозволяючи таким чином щорічно насолоджуватися каскадом чудовим цвітінням. Як правило, у холодних регіонах потребує захисту від вітрів. Цієї троянді досить легкою у вирощуванні необхідний простір, тому як її пагони пурпурного кольору з не частими шипами можуть досягати 6 - 7 м. В довжину, завдяки цьому Альберик Барбієрі дуже оригінально виглядає на арці і прекрасно драпірує невисокі будівлі. Кількість квіток цієї троянди на квітконосі колебется від 1 до З шт.  Відзначимо, що квітка цього сорту не дивлячись на всі його ідеальні показники, володіє невеликим недоліком про який Ніко Вермейлен пише наступними словами: «пелюстки зів'ялих квіток не обсипаються, а залишаються на рослині і буріють, особливо в дощову погоду». До слова, цей же автор рекомендує на увазі того, що стебла у цій троянди тонкі і гнучкі, підв'язувати їх на бажаній висоті, звідки вони будуть звисати квітучим каскадом. Кисті бутонів жовтого кольору розкриваються в біло-кремові, частіше махрові, квартирував форми квітки діаметром  7 - 8 см з блідо-жовтуватим відтінком, мають ніжний, але дуже насичений і стійкий аромат.  Цвітіння дуже раннє, невелика кількість квіток може з'являтися восени.  В оцінюванні сортів серед троянд оводів оцінена чудово.  У 1993 р.  на виставці Royal Horticultural Socety Show удостоєна нагороди (Award of Garden Merit (RHS / RNRS)). Підкреслимо, що цього сорту вже понад століття (1900, Франція, Barbier), а визнання трояндоводів вона заслуговує і донині, не дивлячись на жорстку на сьогодні конкуренцію.

   На завершення відзначимо, що сорт отриманий при схрещуванні Rosa wichuraiana x Shirley Hibberd.

  © Лафазан Н. Д., 2021

  Alberic Barbier. По сей день эта старинная вьющаяся роза остается популярной среди розоводов всего мира. Особенно она распространена в теплых странах, так как в холодных регионах проявляет себя как не слишком зимостойкая, не позволяя таким образом ежегодно наслаждаться каскадом восхитительного цветения. Как правило, в холодных регионах нуждающаяся в защите от ветров. Этой розе достаточно легкой в выращивании необходим простор, потому как ее побеги пурпурного цвета с не частыми  шипами могут достигать 6 – 7 м. в длину, благодаря этому Альберик Барбиер очень оригинально смотрится на арке и прекрасно драпирует  невысокие здания. Количество цветков этой розы на цветоносе колебется от 1 до З шт. Отметим, что цветок этого сорта не смотря на все его идеальные показатели, обладает небольшим недостатком  о котором Нико Вермейлен пишет следующими словами: «лепестки увядших цветков не осыпаются, а остаются на растении и буреют, особенно в дождливую погоду». К слову, этот же автор рекомендует в виду того, что стебли у этой розы тонкие и гибкие, подвязывать их на желаемой высоте, откуда они будут свисать цветущим каскадом.  Кисти бутонов желтого цвета раскрываются в бело-­кремовые. чаще махровые, квартированной формы цветки диаметром 7-8  см. с бледно-­желтоватым оттенком, имеющие нежный, но очень насыщенный и устойчивый аромат. Цветение очень раннее, небольшое количество цветков может появляться осенью. В оценивании сортов среди розоводов оценена превосходно. В 1993г. На выставке Royal Horticultural Socety Show удостоена награды (Award of Garden Merit (RHS/RNRS)). Подчеркнем, что этому сорту уже более века (1900, Франция, Barbier), а признание розоводов она заслуживает и по сей день, не смотря на жесткую на сегодня конкуренцию.

  В завершении отметим, что сорт получен при скрещивании Rosa wichuraiana x Shirley Hibberd.

  Использовались материалы:

1. «Розы. Иллюстрированная энциклопедия», Нико Вермейлен, Москва, «Лабиринт Пресс», 2003.

  © Лафазан Н. Д., 2015.