Селекционер - Kordes;

Группа - чайно-гибридные;

Цветение - ремонтантное, обильное;

Высота куста - 100 - 125 см; 

Диаметр цветка - около 12 - 13 см;

Устойчивость к болезням и морозам - выше средней;

Аромат - выраженный.

 Абрикосово-жовті квіти з бурштиновим відливом прекрасні у всіх фазах цвітіння  великі (до 13 см), махрові, практично ідеальної форми.  Гра півтонів не припиняється від розпускання бутона до практично повного відцвітання: переважають то жовті, то червоні, то рожеві тони.  Квітка довго зберігає свої декоративні якості навіть у саму спекотну погоду.  Гарна зимостійкість Adolf Horstmann у поєднанні з гідною стійкістю до хвороб дозволяє вирощувати цю троянду у саду без будь-якого зайвого догляду.

   Сьогодні цю троянду мало активно вирощують виробники посадкового матеріалу, але у трояндоводческій літературі їй приділяється чимало уваги, і, як правило, вона отримує високі оцінки авторів.

   В. В. Воронцов і В. І. Коробов описуючи квітки, називають їх яскравими, золотисто-жовтими, з помаранчевими відтінками, відзначаючи, що до закінчення цвітіння вони набувають рожеві тони.  Форму квітки автори називають «бокаловидной, виставкової».  Даючи характеристики, ці трояндарі наводять такі дані: діаметр квітки 8-10 см, кількість пелюсток до 60, аромат легкий, листя блискучі, великі, темно-зелені, кущі міцні, прямо растущіе, швидко зростаючі, цвітіння ремонтантне, тривалий і рясне, стійкість до  хвороб та морозів висока.

    А. І. Теоріна у своїй книзі «Троянди» починає опис Adolf Horstmann з краси бутона, називаючи його «дуже красивим», форму характеризує як овальну, колір темно-жовтий з цегляно-червоними мазками.  Колір квітки автор описує як «яскраво-золотисто-жовтий», червоніє у міру цвітіння по краю пелюстки.  Щодо кущів автор наводить такі дані: високі, компактні, з міцними пагонами, покриті напівглянсовим листям темно-зеленого кольору, подовженої форми, з великими, частими, клювоподібними шипами на пагонах.  Цвітіння оцінено як тривалий, повторне, рясне.  Олександра Іванова відзначає цей сорт як «дуже декоративний, з оригінальною формою квітки і забарвленням».

   У Центральному сибірському ботанічному саду також досліджували цей сорт, у результати цих досліджень наведені О. Ю. Васильєвої «Троянди».  В умовах Сибіру сорт показав наступні результати:

 - діаметр квітки 7-9 см;

- кількість пелюсток від 30 до 40;

 - аромат виражений;

- довжина квітконоса 35-42 см;

 - декоративність оцінюється в 97 балів з 100 можливих;

 - зимостійкість 100 %;

-Стійкий до грибкових хвороб.

Виведений у 1971 році Кордес при схрещуванні Konigin der Rosen x Dr.  A. J. Verhage.

© Лафазан Н. Д., 2021

  Абрикосово-желтые цветки с янтарным отливом прекрасны во всех фазах цветения – крупные (до 13 см), густомахровые, практически идеальной формы. Игра полутонов не прекращается от распускания бутона до практически полного отцветания: преобладают то желтые, то красные, то розовые тона. Цветок долго сохраняет свои декоративные качества даже в самую знойную погоду. Хорошая зимостойкость Adolf Horstmann в сочетании с достойной устойчивостью к болезням позволяет выращивать  эту розу в саду без какого-либо лишнего ухода.

  На сегодняшний день эту розу не достаточно активно выращивают производители посадочного материала, но в розоводческой  литературе ей уделяется немало внимания, и, как правило, она получает высокие оценки авторов.

  В. В. Воронцов и В. И. Коробов описывая цветки, называют их яркими, золотисто-желтыми, с оранжевыми оттенками, отмечая, что к окончанию цветения они приобретают розовые тона. Форму цветка авторы называют «бокаловидной, выставочной». Давая характеристики, эти розоводы  приводят следующие данные: диаметр цветка 8-10 см, количество лепестков до 60, аромат легкий, листья блестящие, крупные, темно-зеленые, кусты прочные, пряморастущие, быстро растущие, цветение ремонтантное, продолжительное и обильное, устойчивость к болезням и морозам высокая.

      А. И. Теорина в своей книге «Розы» начинает описание Adolf Horstmann с красоты бутона, называя его «очень красивым», форму характеризует как овальную, цвет темно-желтый с кирпично-красными мазками. Цвет цветка автор описывает как «ярко-золотисто-желтый», краснеющий по мере цветения по краю лепестка. Относительно кустов автор приводит следующие данные: высокие, компактные, с прочными побегами, покрыты полуглянцевой листвой темно-зеленого цвета, удлиненной формы, с крупными, частыми, клювовидными шипами на побегах. Цветение оценено как продолжительное, повторное, обильное. Александра Иванова отмечает этот сорт как «очень декоративный, с оригинальной формой цветка и окраской».

     В Центральном сибирском ботаническом саду также исследовали этот сорт, и результаты этих исследований приведены О. Ю. Васильевой «Розы». В условиях Сибири сорт показал следующие результаты:

- диаметр цветка 7-9 см;

- количество лепестков от 30 до 40;

- аромат выраженный;

- длина цветоноса 35-42 см;

- декоративность оценивается в 97 баллов из 100 возможных;

- зимостойкость 100 %;

-устойчив к грибковым болезням.

  Выведен в 1971 году Кордесом при скрещивании Konigin der Rosen x Dr. A. J. Verhage.

Использовались материалы:

1. «Все о розах», Воронцов В.В., Коробов В.И., Москва, «Фитон+», 2007 год.

2.  Розы, Теорина А.И, Москва, ЗАО «Фитон+», 2010.

3. Розы,  Васильева О. Ю., Новосибирск «Сибирское университетское издательство», 2004 год.

© Лафазан Н. Д., 2019.