Характер цвітіння - безперервний, рясний;

Висота куща - 60-70 см; ширина - близько 100 см;

Діаметр квітки - від 6 см;

Стійкість до хвороб і морозів - відмінна;

Аромат - яскравовиражений.

    Особливість цієї троянди полягає в тому, що її яскраві, немахрові квіточки можуть досягати в діаметрі від 6 до 12 см. Окрім цього квітки Purple Haze мають незрівнянний аромат, що навіть іноді запитуєш себе, невже немахрові квітки можуть так пахнути? Звичайно ж, пояснюється це просто - аромат троянди обумовлений не кількістю пелюсток, а крихітними, непомітними тичинками. Бачачи цю троянду, прихильники квіток захоплюються її багатогранним забарвленням: поперше це оксамитовий відлив, подруге - насичено червоний колір з чіткими малиновими тонами, потретє - практично фіолетовий колір дорослої квітки. Завдяки прекрасному, щедрому цвітінню і відмінній стійкості до хвороб Перпл Хейз стане незамінним сортом троянди в промисловому озелененні, оскільки саме з його допомогою можна створити клумби з високими декоративними якостями, що мають чарівний аромат, і саме клумби з Purple Haze не вимагають хімічних обробок, яких необхідно уникати в зонах відпочинку.

   На присадибних ділянках Перпл Хейз віддають перевагу з тих же причин, і часто висаджують на передній план, оскільки його висота не перевищує 70 см, і це дозволяє створити "ступінчасту" клумбу. Так само цей сорт троянди стане відмінним варіантом при декоруванні стволів  штамбових троянд і інших рослин. Відмінна морозостійкість дозволяє розмножувати цей сорт за допомогою живцювання. Варто звернути увагу, що ця троянда має назви-синоніми, оскільки при реєстрації використовувалася робоча назва TANrupeza, в Німеччині фірмою Тантау була представлена під назвою Purple Haze (1998 рік), а у Великобританії фірмою Eurosa була представлена як Leeds Castle. До речі, виведена ця троянда у 1993 році (Hans Jürgen Evers)

  Напевно, саме унаслідок того, що цей сорт троянди представлявся одночасно двома різними фірмами, в різних країнах, під різними назвами, пішла розбіжність до якої групи троянд її відносити, і до цього дня, частина джерел відносить її до шрабів, тоді як друга частина називає її грунтопокривною.

© Лафазан Н. Д., 2020

  Особенность этой розы заключается в том, что её яркие, немахровые цветочки могут достигать в диаметре от 6 до 12 см. Помимо этого цветки Purple Haze обладают сногсшибательным ароматом, что даже иногда задаешься вопросом, неужели немахровые цветки могут так пахнуть? Конечно же, объясняется это просто – аромат розы обусловлен не количеством лепестков, а крошечными, незаметными тычинками. Видя эту розу, любители цветов восхищаются её многогранной расцветкой: в первую очередь это бархатный отлив, во вторую – насыщенно красный цвет с четкими малиновыми тонами, в третью – практически фиолетовый цвет взрослого цветка.

   Благодаря прекрасному, обильному цветению и отличной устойчивости к болезням Перпл Хэйз станет незаменимым сортом розы в промышленном озеленении, так как именно с его помощью можно создать клумбы с высокими декоративными качествами, обладающие чарующим ароматом, и именно клумбы из Purple Haze не потребуют химических обработок, которых необходимо исключать в зонах отдыха.

  На приусадебных участках Перпл Хэйз предпочитают по тем же причинам, и часто высаживают на передний план, так как его высота не превышает 70 см , и это позволяет создать «ступенчатую» клумбу. Так же этот сорт розы станет отличным вариантом при декорировании стволов штамбовых роз и других растений.

  Отличная морозоустойчивость позволяет размножать этот сорт при помощи черенкования.

  Стоит обратить внимание, что эта роза имеет названия-синонимы, так как при регистрации использовалось рабочее название TANrupeza, в Германии фирмой Тантау была представлена под названием Purple Haze (1998 год), а в Великобритании фирмой Eurosa была представлена как Leeds Castle. К слову, выведена эта роза в 1993 году (Hans Jürgen Evers).

  Наверное, именно по причине того, что этот сорт розы представлялся одновременно двумя разными фирмами, в разных странах, под разными названиями, пошло разногласие к какой группе роз её относить, и по сей день, часть источников относят её к шрабам, в то время как вторая часть называет её почвопокровной.

© Лафазан Н. Д., 2012