Характер цвітіння - рясний;

Висота куща - близько 100 см;

Діаметр квітки - 10-12 см;

Стійкість до хвороб і морозів - вище за середню;

Аромат - насичений.

   У 1995 році Девід Остін вивів чудовий сорт троянди, яку назвав на честь своєї дружини Pat Austin. Саме ця троянда змінила уявлення про кольорову гаму англійських троянд, бо мала більш яскраві тони, ніж її попередники, представники м'яких, чистих та ніжних відтінків. Сам Девід Остін охарактеризував колір цієї троянди як «яскраво-мідний на внутрішній стороні пелюсток, та блідий, мідно жовтий на зовнішній стороні», хоча кожен трояндовод описує цю красуню по своєму, використовуючи безліч епітетів та різних відтінків: від мідного до ніжного, ледве уловимого рожевого. Як і всі англійські троянди Pat Austin має сильний аромат. Для цього сорту характерно рясне, безперервне цвітіння, та найчастіше, його квітки зібрані у кисті по 3-7 штук, що при їх діаметрі у 10-12 см, змушує злегка в'янути пагони до землі під вагою цієї чарівності. Хтось із трояндоводів цю особливість відносить до недоліків, хтось вважає, що це надає кущу якийсь зворушливий шарм. Але, мабуть, до дійсних недоліків, можна віднести те, що в жарку погоду пелюстки швидко обсипаються. Хочеться приділити особливу увагу напівмахровій квітці, яка має чашоподібну форму, але пелюстки, які загинаються всередину, настільки акуратно приховують тичинки, що їх практично ніколи не видно. До очевидних переваг можна сміливо віднести те, що цей сорт зацвітає дуже рано, що не може залишитися непоміченим у будь якому саду. Крім цього акуратні кущі цього сорту (висотою близько 100 см та шириною близько 120 см) добре переносять півтінь та розкішне темно зелене листя чудово відтіняє ніжні квіти бронзових тонів. Стійкість цього сорту можна сміливо охарактеризувати як «вище за середню», але варто пам'ятати, що у несприятливі роки кущам Пет Остіна може знадобитися профілактична обробка. Цей сорт троянди відмінно виглядає у групових насадженнях, гідно себе показує у одиночних посадках, з успіхом використовується у міксбодерах. Не варто його намагатися вирощувати на зріз, бо пагони мало міцні, та квітки досить швидко обсипаються.

  Отримано при схрещуванні Graham Thomas x Abraham Darby.

© Лафазан Н. Д., 2020.

  В 1995 году Дэвид Остин вывел восхитительный сорт розы, которую назвал в честь своей жены Pat Austin. Именно эта роза изменила представление о цветовой гамме английских роз, так как имела более яркие тона, чем её предшественники, представители мягких, чистых и нежных оттенков. Сам Дэвид Остин охарактеризовал цвет этой розы как «ярко-медный на внутренней стороне лепестков, и бледный, медно-желтый на внешней стороне», хотя каждый  розовод описывает эту красавицу по своему, используя множество эпитетов и различных оттенков: от медного до нежного, еле уловимого розового. Как и все английские розы Pat Austin имеет сильный аромат. Для этого сорта характерно обильное, непрерывное  цветение, и, зачастую, его цветки собраны в кисти по 3-7 штук, что при их диаметре в 10-12 см, вынуждает слегка поникать побеги к земле под тяжестью этого очарования. Кто-то из розоводов эту особенность относит к недостаткам, кто-то считает, что это придает кусту некий трогательный шарм. Но, пожалуй, к действительным недостаткам, можно отнести то, что в жаркую погоду лепестки быстро осыпаются. Охота уделить особое внимание полумахровому цветку, который имеет чашевидную форму, но загибающиеся внутрь лепестки настолько аккуратно скрывают тычинки, что их практически никогда не видно. К очевидным достоинствам можно смело отнести то, что этот сорт зацветает очень рано, что не может остаться незамеченным в любом саду. Помимо этого аккуратные кусты этого сорта (высотой около 100 см и шириной около 120 см) хорошо переносят полутень и роскошная темно-зеленая листва великолепно оттеняет нежные цветы бронзовых тонов. Устойчивость этого сорта можно смело охарактеризовать как «выше средней», но стоит помнить, что в неблагоприятные годы кустам Пэт Остина может понадобиться профилактическая обработка. Этот сорт розы отлично смотрится в групповых насаждениях, достойно себя показывает в одиночных посадках, с успехом используется в миксбодерах. Не стоит его пытаться выращивать на срез, так как побеги не достаточно крепкие, и цветки достаточно быстро осыпаются.

Получен при скрещивании Graham Thomas x Abraham Darby

© Лафазан Н. Д., 2010 

  Фото розоводов в "Азбуке сортов роз"