Міцні, добре розвинуті саджанці в умовах півночі УРСР можна вирощувати протягом одного вегетаційного періоду з так званій багаторічній шкілці. Спосіб багаторічної шкілки запропонований науковим співробітником Плодової станції Московської сільськогосподарської академії ім. К. А. Тімірязєва К. П. Скуїнем. Він полягає у вирощуванні саджанців за допомогою горизонтального відведення лози маточних кущів, рідко розміщених на масиві шкілки.
Для організації багаторічної шкілки маточні кущі садять з міжряддями 2,5—2,25 м, а в ряду на відстані 2—4 м кущ від куща або використовують для цього існуючий виноградник.
Шкілка закладається на кращих, захищених від вітрів ділянках, забезпечених водою. Відсадки починають укладати тоді, коли кущі досягнуть 3-річного віку.
Весною при обрізуванні маточних кущів на низько розміщених рукавах залишають 4—6 довгих лоз (по 1,5—2 м), а в центральній частині куща роблять коротке обрізування, залишаючи кілька ріжків на 3—4 вічка з тим, щоб з них розвинулись 8—12 пагонів. Форму куща підтримують головчасту з 3—4 низько розміщеними рукавами.
В ряду між кущами роблять борозни глибиною 10— 20 см, в які вносять трохи компосту чи перегною, перемішуючи його з грунтом. Довгі лози, залишені на кущах при обрізуванні, укладають в борозни на дві сторони від куща, пришпилюють і присипають шаром (2—3 см) пухкої землі, змішаної з перегноєм чи торфокомпостом. Укладені в борозни лози кільцюють, накладаючи на них в основі коло рукавів по 4—5 витків товстого алюмінієвого дроту так, щоб він тісно прилягав до лози і затримував відплив пластичних речовин. Вічка, розміщені при основі відведених лоз і не вкриті землею, видаляють. Відсадки не поливають, поки на них не проростуть вічка і утворяться зелені пагони.
Коли молоді пагони на відведених лозах досягнуть 15—20 см, виламують двійники, роблять полив і борозни зовсім загортають пухкою землею. При збільшенні їх до 30—40 см відсадки знову поливають і підгортають; при можливості роблять мульчування, щоб створити оптимальні умови для утворення коренів. Пізніше пагони на відсадках прищипують на висоті близько 40 см, щоб викликати потовщення та краще визрівання тих частин, які будуть штамбами саджанців-відсадків.
Щоб одержати врожай, на пагонах залишають всі суцвіття. Врожай на відсадках багаторічної шкілки становить З0—50% врожаю звичайного виноградника на такій же площі. Достигають ягоди на відсадках раніше, ніж на звичайних кущах. На жаль, грона, які знаходяться дуже близько до поверхні грунту, забруднюються.
На центральній частині маточного куща виламують зайві пагони, залишаючи 8—12 штук кращих, бажано нижче розміщених, які зручніше буде укладати весною наступного року. Пагони підв’язують до шпалери, а щоб сприяти кращому їх росту і визріванню, суцвіття на них видаляють. Пізніше пагони чеканять на висоті 2—2,5 м.
Кращою опорою для багаторічної шкілки є неповна двоплощинна шпалера, в якій одна площина має бути майже вертикальною з 3—4 дротин для підв’язування пагонів, що йдуть від маточного куша; друга площина — невисока, з 1—-2 дротин з невеликим похилом, для підв’язування пагонів відсадків.
Догляд за багаторічною шкілкою протягом літа такий же, як за плодоносним виноградником. Відсадки літом бажано підживлювати добривами в рідкому стані.
В жовтні після приморозків відсадки викопують. Перед цим їх відокремлюють від маточного куща і розділяють. Частини відсадка з пагонами являють собою саджанці, які відправляють на зимове зберігання.
До недоліків такого способу вирощування саджанців слід віднести те, що багато роботи на шкілці доводиться робити вручну, проте саджанці при належному догляді одержують дуже добрі. Насадження, закладені такими саджанцями, починають плодоносити наступного року після садіння. Вихід саджанців з одного гектара шкілки при нормальній кількості вічок на пагонах, які вкладають на відсадки, досягає 50 тисяч. Крім того, на шкілці заготовляють майже таку ж кількість чубуків.
Читать далее...
(099) 631-22-86