РОЗМНОЖЕННЯ ВИНОГРАДУ ЗЕЛЕНИМИ ЧУБУКАМИ
Розмноження винограду зеленими чубуками в теплицях відоме давно, проте цей спосіб до останнього часу майже не застосовувався в широкій практиці, бо був недостатньо вивчений, а робота по розмноженню досить копітка.
Практична можливість розмноження винограду зеленими чубуками була доведена ще в 1900 році І. В. Мічуріним, який провадив таке розмноження в невеликих розмірах, але надавав йому неабиякого значення. З 1934 року досліди по розмноженню зеленими чубуками провадились в Київському акліматсаду і дали добрі наслідки.
Київський опорний пункт УНДІВВ протягом 1937— 1939 pp. вивчав питання вирощування саджанців з зелених чубуків з метою використання цього способу для масового прискореного розмноження ранніх сортів винограду. В 1940 році досліди по размноженню зеленими чубуками були проведені у виробничих умовах в колгоспі «Виноградар», Києво-Святошинського району, та в ряді колгоспів Київської області. Цим способом в колгоспі «Виноградар» тоді було вирощено 15 тисяч саджанців ранніх сортів винограду: Перлина Саба, Анжевін Оберлен, Мадлен Рояль, Мадлен Анжевін і ін.
Матеріал для розмноження був завезений з колгоспу «Новий побут» (м. Прилуки, Чернігівської області) за 130 км від Києва.
В результаті дослідної роботи, проведеної Київським опорним пунктом УНДІВВ, було деталізовано технологію операцій по вирощуванню саджанців з зелених чубуків. При цьому вихід вкорінених саджанців при правильному догляді доведено до 95% і вище, а вихід саджанців з одного маточного куща доведено до 500 штук.
В останні сім років за ініціативою Київського опорного пункту УНДІВВ зелене розмноження широко застосовано в ряді господарств Київської та інших областей УРСР.
Починаючи з 1952 року, Київський виноградарський радгосп і колгосп «Виноградар» масово вирощують способом зеленого розмноження горщечкові саджанні Перлини Саба, Золотистого раннього, Королеви виноградників та інших високоцінних ранніх сортів винограду.
Застосування цього способу прискореного розмноження дало можливість розширити площу маточників високоякісних рановизріваючих сортів. Так, в Київському виноградарському радгоспі площа насаджень Перлини Саба доведена до 20 га. а сорту Золотистий ранній (Іршаї Олівер) — до 6 га. В колгоспі «Виноградар» закладено маточник сорту Золотистий ранній на площі 4 га. Горщечковими саджанцями, вирощеними з зелених чубуків у Київському виноградарському радгоспі, закладені маточники високоцінних сортів винограду в ряді господарств Київської, Житомирської, Тернопільської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Сталінської та Кримської областей. У всіх випадках, де висаджені саджанці в перший рік старанно доглядали, результати приживання були добрі і там були створені повноцінні насадження.
Таким чином, протягом більше двох десятиріч в київських виноградарських господарствах нагромаджено дуже цінний досвід вирощування саджанців з зелених чубуків.
Застосування цього способу має велике значення для зони вирощування кореневласного винограду, зокрема для північних районів УРСР, де поки що мало є маточних насаджень високоякісних сортів винограду, а потреба в садивному матеріалі дуже велика.
В зоні, зараженій філоксерою, цим способом можна розмножувати цінні підщепні сорти для закладання маточників. Цим способом з успіхом можуть користуватися селекціонери для швидкого закладання маточників нововиведених сортів.
В умовах Лісостепу та Полісся, де спостерігається добрий ріст винограду, зеленими чубуками одного маточного куща середньої сили розвитку за один рік можна виростити до 500 саджанців, не рахуючи заготовленої з цього куща визрілої лози. В південних та південно-східних районах республіки, де ріст кущів не буває сильним, а пасинки ростуть погано, коефіцієнт розмноження значно менший і кількість вирощених саджанців з одного куша може досягти 100—200 штук. Таким чином, використовуючи для розмноження зелені чубуки, можна в 10—50 разів збільшити виробництво саджанців порівняно до звичайного способу розмноження в шкілці.
Недоліки цього способу розмноження такі: собівартість саджанців в півтора-два (а то й більше) рази вища, ніж при вирощуванні в шкілці. Виноградник, закладений горщечковими саджанцями, що вирощені з зелених чубуків, потребує в перший рік дуже старанного догляду. Розмноження зеленими чубуками можна провадити лише в тих господарствах, де є парники і теплиці і де є ентузіасти-виноградарі, які можуть забезпечити старанний догляд за виноградом як під час розмноження, так і після висаджування на постійне місце. Роботи по зеленому розмноженню в умовах Києва провадять так. У травні—червні з кущів, що в'егетують, зрізують зелені чубуки довжиною в одне міжвузля з листками. Вони вкорінюються в теплиці або в парниках; потім їх пересаджують в горщечки чи в шкілку або парники. Весною наступного року їх підрощують в парниках і в кінці травня висаджують з земляною грудкою в шкілку чи на постійне місце, а саджанці без горщечків висаджують в шкілку. Використовуючи тепличні маточні рослини, зелене розмноження можна провадити в ранні строки — у квітні — і вирощувати саджанці за один сезон.
Читать далее...
(099) 631-22-86