Книги / Прискорене розмноження винограду.
Розмноження винограду зеленими чубуками.

  РОЗМНОЖЕННЯ ВИНОГРАДУ ЗЕЛЕНИМИ ЧУБУКАМИ

  Розмноження винограду зеленими чубуками в теп­лицях відоме давно, проте цей спосіб до останнього часу майже не застосовувався в широкій практиці, бо був недостатньо вивчений, а робота по розмноженню досить копітка.

  Практична можливість розмноження винограду зеле­ними чубуками була доведена ще в 1900 році І. В. Мічуріним, який провадив таке розмноження в невеликих розмірах, але надавав йому неабиякого значення. З 1934 року досліди по розмноженню зеленими чубуками прова­дились в Київському акліматсаду і дали добрі наслідки.

  Київський опорний пункт УНДІВВ протягом 1937— 1939 pp. вивчав питання вирощування саджанців з зеле­них чубуків з метою використання цього способу для ма­сового прискореного розмноження ранніх сортів виногра­ду. В 1940 році досліди по размноженню зеленими чубу­ками були проведені у виробничих умовах в колгоспі «Виноградар», Києво-Святошинського району, та в ряді колгоспів Київської області. Цим способом в колгоспі «Виноградар» тоді було вирощено 15 тисяч саджанців ранніх сортів винограду: Перлина Саба, Анжевін Оберлен, Мадлен Рояль, Мадлен Анжевін і ін.

  Матеріал для розмноження був завезений з колгоспу «Новий побут» (м. Прилуки, Чернігівської області) за 130 км від Києва.

  В результаті дослідної роботи, проведеної Київським опорним пунктом УНДІВВ, було деталізовано техноло­гію операцій по вирощуванню саджанців з зелених чу­буків. При цьому вихід вкорінених саджанців при пра­вильному догляді доведено до 95% і вище, а вихід са­джанців з одного маточного куща доведено до 500 штук.

  В останні сім років за ініціативою Київського опор­ного пункту УНДІВВ зелене розмноження широко за­стосовано в ряді господарств Київської та інших обла­стей УРСР.

  Починаючи з 1952 року, Київський виноградарський радгосп і колгосп «Виноградар» масово вирощують спо­собом зеленого розмноження горщечкові саджанні Пер­лини Саба, Золотистого раннього, Королеви виноград­ників та інших високоцінних ранніх сортів винограду.

  Застосування цього способу прискореного розмножен­ня дало можливість розширити площу маточників ви­сокоякісних рановизріваючих сортів. Так, в Київському виноградарському радгоспі площа насаджень Перлини Саба доведена до 20 га. а сорту Золотистий ранній (Іршаї Олівер) — до 6 га. В колгоспі «Виноградар» закладено маточник сорту Золотистий ранній на площі 4 га. Горщечковими саджанцями, вирощеними з зелених чу­буків у Київському виноградарському радгоспі, закла­дені маточники високоцінних сортів винограду в ряді господарств Київської, Житомирської, Тернопільської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Сталінської та Кримської областей. У всіх випадках, де висаджені саджанці в перший рік старанно доглядали, результати приживання були добрі і там були створені повноцінні насадження.

  Таким чином, протягом більше двох десятиріч в київ­ських виноградарських господарствах нагромаджено ду­же цінний досвід вирощування саджанців з зелених чубуків.

  Застосування цього способу має велике значення для зони вирощування кореневласного винограду, зокрема для північних районів УРСР, де поки що мало є маточ­них насаджень високоякісних сортів винограду, а потре­ба в садивному матеріалі дуже велика.

  В зоні, зараженій філоксерою, цим способом можна розмножувати цінні підщепні сорти для закладання ма­точників. Цим способом з успіхом можуть користуватися селекціонери для швидкого закладання маточників нововиведених сортів.

  В умовах Лісостепу та Полісся, де спостерігається добрий ріст винограду, зеленими чубуками одного маточ­ного куща середньої сили розвитку за один рік можна виростити до 500 саджанців, не рахуючи заготовленої з цього куща визрілої лози. В південних та південно-східних районах республіки, де ріст кущів не буває силь­ним, а пасинки ростуть погано, коефіцієнт розмноження значно менший і кількість вирощених саджанців з одного куша може досягти 100—200 штук. Таким чином, вико­ристовуючи для розмноження зелені чубуки, можна в 10—50 разів збільшити виробництво саджанців порів­няно до звичайного способу розмноження в шкілці.

  Недоліки цього способу розмноження такі: собівар­тість саджанців в півтора-два (а то й більше) рази вища, ніж при вирощуванні в шкілці. Виноградник, закладений горщечковими саджанцями, що вирощені з зелених чу­буків, потребує в перший рік дуже старанного догляду. Розмноження зеленими чубуками можна провадити ли­ше в тих господарствах, де є парники і теплиці і де є ентузіасти-виноградарі, які можуть забезпечити старанний догляд за виноградом як під час розмноження, так і після висаджування на постійне місце. Роботи по зеле­ному розмноженню в умовах Києва провадять так. У травні—червні з кущів, що в'егетують, зрізують зелені чубуки довжиною в одне міжвузля з листками. Вони вкорінюються в теплиці або в парниках; потім їх пере­саджують в горщечки чи в шкілку або парники. Весною наступного року їх підрощують в парниках і в кінці травня висаджують з земляною грудкою в шкілку чи на постійне місце, а саджанці без горщечків висаджують в шкілку. Використовуючи тепличні маточні рослини, зелене розмноження можна провадити в ранні строки — у квітні — і вирощувати саджанці за один сезон.

 

  Читать далее...