Книги / Прискорене розмноження винограду.
Парники для вкорінення чубуків.

  ПАРНИКИ ДЛЯ ВКОРІНЕННЯ ЧУБУКІВ

  Вкорінення чубуків провадять в теплицях на стела­жах у піску; при відсутності теплиць цю роботу можна провадити з меншим успіхом в теплих парниках з обі­гріванням теплою водою, гноєм чи побутовим сміттям. Дно стелажа має бути нещільним, щоб з нього вільно стікала зайва вода та в грунт проникало повітря; на низ стелажа насипають 2—4 см битої цегли, черепків, гальки або шлаку для дренажу; дренажний шар покривають тонким шаром моху або волокнистого торфу, а поверх насипають 4—5 см зволоженого чистого промитого (річ­кового) великозернистого піску, в якому й будуть вкорі­нюватися чубуки.

  В практиці зеленого розмноження винограду замість дренажного шару на дно стелажа насипають структурної землі 2—3 см або кладуть провітрений волокнистий ни­зинний торф, а поверх нього — шар великозернистого піску. В таких умовах виноградні чубуки теж досить швидко окорінюються.

  Замість піску як середовище для окорінення можна використовувати провітрений низинний торф або суміш торфу з піском. Часом використовують пропарену тирсу з м’яких порід дерев мох тощо.

  Стелажний парник накривають парниковими рамами так, щоб вони щільно приставали до короба. Відстань від поверхні піску до рами має бути близько 10—15 см.

  Якщо роботу по розмноженню починають у ранні строки (в квітні — на початку травня), то теплицю обо­в’язково треба опалювати. При цьому бажано, щоб сте­лажі підігрівались знизу і температура субстрата (піс­ку) була на 1—2° вищою, ніж температура повітря в теплиці.

  Найзручніше розмноження провадити в невеликих, так званих розводочних теплицях, в яких легко підтри­мувати оптимальний для винограду температурний ре­жим. Для роботи в пізніші строки (кінець травня, чер­вень), коли вже досить тепло, для вкорінення чубуків можна успішно використати теплицю з сонячним обі­грівом, зроблену з парникових рам. Для влаштування такої теплиці копають траншею потрібної довжини (з похилими стінками), завглибшки 110 см, завширшки 2,75 м, в напрямку з півночі на південь. В траншеї вла­штовують з дешевих матеріалів стелажі шириною в 106 см, а покрівлю теплиці роблять з парникових рам, встановлюючи їх довшою стороною по схилу покрівлі.

  Чубуки можна вкорінювати також у теплих парни­ках, які обігріваються гноєм, побутовим сміттям чи свіжоскошеним зволоженим бур’яном або травою. З успіхом можна використовувати парники, що звільнилися з-під розсади городніх культур. В цьому випадку землю в парниках розпушують і вирівнюють, а поверх неї наси­пають шар 4—5 см великозернистого, бажано річкового піску. В разі потреби парники закладають спеціально з метою зеленого розмноження. При цьому товщина ша­ру біопалива має бути 40—70 см, щоб в піску, насипа­ному поверх шару землі в 10—20 см, можна було під­тримувати температуру в межах 20—30°. Якщо парник має підвищену температуру, то біопаливо треба трохи втоптати і збільшити шар землі.

  На стелажах і в парниках чубуки лише вкорінюють. Після цього їх пересаджують в горшки, парники чи в шкілку для вирощування з них саджанців. Іноді прак­тикують вирощування саджанців без пересаджування вкорінених живців або проріджують їх, виймаючи через ряд, тощо. Для цього в парнику під шаром піску 3—4 см має бути шар парникового родючого грунту (землі) тов­щиною не менше 15—20 см. В такому парнику коріння проникає в землю і рослини добре ростуть без переса­джування; їх треба лише проріджувати.

  Вкорінення чубуків може провадитися також в пере­носних розводочних ящиках розміром 50 X 50 X 15 см з нещільним дном. На низ ящика насипають шар (2 см) волокнистого провітреного торфу чи моху або структур­ної землі, а зверху — на 4—6 см вологий річковий пісок. Ящики з висадженими чубуками розміщують на стела­жах в теплиці і накривають склом або встановлюють під рами в теплі парники.

  Щоб запобігти загниванню чубуків під час вкорінен­ня, короби парників, стелажі та рами перед початком роботи дезинфікують, обприскуючи розчином формаліну (одна частина 40-процентного формаліну на 40 час­тин води), хлорним вапном (400 г на відро води) або 3—5-процентним розчином мідного чи залізного купоросу. Стіни теплиць білять вапном, а теплиці перед цим обкурюють сірчистим газом (спалюють 20 г сірки на 1 куб. м теплиці) або збризкують розчином формаліну. Після цього теплицю держать закритою 2—3 доби, а по­тім провітрюють. Після кожного вкорінення пісок замі­няють свіжим, а парники дезінфікують.

 

  Читать далее...