Характер цвітіння - рясний, безперервний;

Висота куща - 2,5 - 3 метри;

Діаметр квітки - 2-4 см.;

Стійкість до хвороб і морозів - висока;

Аромат - насичений.

  Побачивши її з відстані, цілком можна прийняти її цвітіння за цвітіння гліцинії - і рясність цвітіння і колір дуже схожі. Колір окремої квітки Perennial Blue змінюється упродовж цвітіння, та багато в чому залежить від місця й ґрунту, на якому посаджена ця рослина, та може коливатися від лілового до блідо-фіолетового, від малиново- рожевого до фіолетово-синього, від фіолетово-лавандового до блідо-синьо-фіолетового. Основа пелюстки практично завжди білих тонів, а на його фоні красуються яскраво-жовті тичинки. Але на красі окремої квітки ми не акцентуватимемо увагу, оскільки ніщо не зрівняється з красою її щедрого цвітіння.

  Невеликі квіточки, що досягають в діаметрі 2-4 см.,  зібрані у багаті кисті, і ці кисті рівномірно розподілені по усій рослині. Що підкуповує трояндоводів, так це те, що Переніал Блю цвіте не лише на торішніх пагонах, але й на пагонах поточного року. Приємно, що доки триває цвітіння наявних кистей, Perennial Blue устигає сформувати нові бутони, немов поставивши перед собою мету -вразити нас цвітінням безперервно. Звичайно ж, якщо Ви маєте вільний час, Ви можете ще і посилити рясність цвітіння, видаляючи відцвілі квітки. Красивим доповненням цього цвітіння є фон з дрібно блискучого листя. Безперечною гідністю трояндоводи відмічають високу стійкість цієї троянди до хвороб.

  У дизайні садів і квітників Переніал Блю стане прекрасним вибором при оформленні арок, шпалер і колон, оскільки не лише має достатню силу зростання (до 3 метрів), але і гнучкі, слухняні пагони, яким зручно надавати різні форми.

  Наостанок додамо, що отриманий при схрещуванні Super Excelsa × Veilchenblau у 2003 році. Автором цього сорту є Бернард Мерин, який основним напрямом в селекції визначив виведення троянд без колючок. У 2003 році Переніал Блю була представлена у Британії (Eurosa), а у 2007 році в США (Ashdown Roses). У деяких джерелах сорт може зустрічатися під своєю робочою назвою Mehv9601.

© Лафазан Н. Д., 2020.

  Увидев её с расстояния, вполне можно принять её цветение за цветение глицинии – и обильность цветения и цвет весьма схожи. Цвет отдельно взятого цветка Perennial Blue меняется на протяжении цветения, да и во многом зависит от места и почвы, на которой посажено это растение и может колебаться от лилового до бледно- фиолетового, от малиново-розового до фиолетово-синего, от фиолетово-лавандового до бледно-сине-фиолетового. Основание лепестка практически всегда белых тонов, а но его фоне красуются ярко-желтые тычинки. Но на красоте отдельно взятого цветка мы не будем акцентировать внимание, так как ничто не сравнится с красотой её обильного цветения.

  Не крупные цветочки, достигающие в диаметре 2-4 см собранны в богатые кисти, и эти кисти равномерно распределены по всему растению. Что подкупает розоводов, так это то, что Перенниал Блю цветет не только на прошлогодних побегах, но и на побегах текущего года. Приятно, что пока продолжается цветение существующих кистей, Perennial Blue успевает сформировать новые бутоны, словно поставив перед собой цель -удивить нас цветением непрерывно. Конечно же, если Вы имеете свободное время, Вы можете еще и усилить обильность цветения, удаляя отцветшие цветки. Красивым дополнением этого цветения является фон из меленькой блестящей листвы. Несомненным достоинством розоводы отмечают высокую устойчивость этой розы к болезням.

  В дизайне садов и цветников Перенниал Блю станет прекрасным выбором при оформлении арок, шпалер и колон, так как не только имеет достаточную силу роста (до 3 метров), но и гибкие, послушные  побеги, которым удобно придавать различные формы.

  В завершение описания добавим, что получен при скрещивании Super Excelsa × Veilchenbla u в 2003 году. Автором этого сорта является Бернард Мерин, который основным направлением в селекции определил выведение безколючковых роз. В 2003 году Перенниал Блю была представлена в Британии (Eurosa), а в 2007 году в США (Ashdown Roses). В некоторых источниках сорт может встречаться под своим рабочим названием Mehv9601.

© Лафазан Н. Д., 2012